Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.03.2013 11:41Мініатюра
Про життя  Про сучасність  Про мої мрії  
Кактус на кухні, або полярне сяйво
60000
Без обмежень
© Каранда Галина

Кактус на кухні, або полярне сяйво

Для Марійки Коваль

Каранда Галина
Опубліковано 02.03.2013 / 15616

  Маленький телевізор на кухні приглушено лепетав новини.  Катя  поставила  варитися каву і прислухалася.

   «За одну-єдину мить успішним стане той, хто побачить північне сяйво — переконують фінни із Лапландії. Японці ж мають власну легенду: якщо кохатися і побачити північне сяйво, то народиться хлопчик. Спостерігають за північним сяйвом у скляних будинках. Вони виготовлені із термоскла, тому температура всередині — 20 градусів вище нуля, навіть якщо ззовні мінус 40. Через тепле скло сяйво можна спостерігати хоч цілодобово і під будь-яким кутом.»

   Будиночки на екрані виглядали дійсно заманливо. А сяйво! Ех, телевізор старенький, на кімнатній антені,  шавкотить і мерехтить зірчасто-біло, - хіба ж він може передати хоч  грамулечку краси того загадкового полярного сяйва?!... І Каті раптом нестерпно захотілося туди: в оті комфортні романтичні скляні будиночки, оточені безкінечно-білими снігами і залиті дивом північного неба…

   Голос за кадром енергійно тараторив щось про туристичні вигОди, а дівчина на пошарпаній кухні безнадійно заздрила навіть отій підстаркуватій вузькоокій китаянці ( невже теж по хлопчика приїхала?), що саме виливала  свій захват у мікрофон, звісно, китайською мовою… І хоч перекладачка повторювала її слова вже нудним монотонним голосом, та Каті дуже хотілося самій, рідною українською виражати такий захват, відчувати його…  До біса затишок скляних будиночків, до біса те кохання під прозорим куполом і очікуваних хлопчиків, - просто опинитися б отам, підняти голову, - і заворожено дивитися на залите сяйвом небо… І нехай мороз! До біса!... Хоча ні! Не до біса. Хай буде все: і будиночок, і романтичний затишок великого ліжка на двох, і кохання між снігом і небом… Ще трохи, і Катя б погодилася б і на пару-трійку хлопчиків, але на плиті засичала кава, заливаючи вогонь, і передчуття захвату змінилося глухою досадою на каву, на обшарпану кухню,  на себе. Адже вона дуже точно знала, що, якщо й вдасться їй назбирати трохи грошей, то вони підуть максимум на ремонт, а аж ніяк не наблизять її до того заворожуюче-чарівного полярного сяйва…

   Цікаво, а яка кухня в тієї вузькоокої підстаркуватої китаянки?...

   А до чого ж тут кактус? Та ні до чого. Він мирно росте собі на підвіконні, призвичаївшись до обшарпаної української дійсності.  Я не наважилася назвати героїню ні Марійкою, ні Галиною, ні Наталею, хоч кожна з нас, думаю, дуже добре розуміє Катю. Хіба що Таня могла б розірвати це замкнене коло нездійсненних мрій, і поїхати на край світу, по той щирий захват… Але Таня не любить кактусів, і хоче в Індію, а це в протилежний бік від полярного сяйва…

   Тому Катя просто вимкне зараз  шамкітливий зірчасто-біло-мерехтливий телевізор, вип’є перекипілу каву без цукру, поглузує ще трохи з наївних японок, що вірять в дурні легенди, і побіжить на роботу, замінивши  мрію про полярне сяйво  бажанням  хоча б  поміняти вікно на кухні.

Лубни 2.03.2013
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.03.2013 Поезії / Гумореска
Дві сковороди
02.03.2013 Поезії / Вірш
Точка відліку
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Синє, майже чорне
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
портальне
21.09.2011
Обіцяний сюрприз (початок)
14.02.2013
С днём рождения (поздравляем)
02.03.2013
Кактус на кухні, або полярне сяйво
04.03.2013
Як написати вірш коханій на 8 березня (від Червоної Шапочки)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 323  Коментарів: 20
Тематика: Проза, мініатюра, полярне сяйво, кухня
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2013 17:47  © ... для Ірина Лівобережна 
 13.04.2013 17:45  Ірина Лівобережна 

Чудово! Хай живуть мрії!!!! )))))))) 

 03.03.2013 22:52  Олександр Новіков 

прикольно 

 03.03.2013 16:51  Деркач Олександр для © ... 

Написано `просто так" - гарно! але ж Ви все одно в ТЕКСТІ присутні, а значить все `не просто так" 

 03.03.2013 02:44  Марієчка Коваль для © ... 

ого... тоді я дитина. В хорошій компанії я радію навіть такому. От дурбецало, да?))))) Я пропагуватиму вам тут хорошу компанію! Шашлики! І багато-багато добрих напоїв! Поки все) 

 03.03.2013 02:40  © ... для Марієчка Коваль 

частково згодна, але не повністю. дитині, щоб порадіти, досить мильних бульбашок. а далі все вже не так просто. Речей, що можуть дійсно захопити, все менше. 

 03.03.2013 02:32  Марієчка Коваль для © ... 

брак яскравих емоцій - це проблема однієї ліні, ну ви це розумієте. і не обов язково лінь виражена фізично 

 03.03.2013 02:14  © ... для Марієчка Коваль 

не зовсім про далекі краї. Швидше - про брак яскравих позитивних емоцій. Якось так. дорогу я не люблю) 

 03.03.2013 02:11  Марієчка Коваль для © ... 

а про барабани ... я не знаю... ніколи не думала про далекі краї... і не думаю. Є потреба бути потрібною комусь, а не віддавати час  далеким краям і їх берегам. 

 03.03.2013 02:07  Марієчка Коваль для © ... 

та було пару класних феєрверків, чого ж, прям серце скакало... ахах... нагадало мені це дещо... брат дома запускав... так неправильно встановив, ця штукенція за ним полетіла(... в мене морозок пробіг... 

 02.03.2013 18:16  © ... для Марієчка Коваль 

а я б хотіла... От ти під салютом стояла? одне діло - як стоїш десь збоку і дивишся, а інше - коли прямо над головою ті салюти рвуться... Я хотіла б постояти отак під полярним сяйвом, і по-барабану, що я знаю, що таке іони... 

 02.03.2013 17:31  Марієчка Коваль 

Так... Галино, Галино... якби мій настрій не мінявся так швидко, я б страшно засумувала прочитавши ваш твір!))) Цікаво було читати, цікаво таке дізнаватися, та попри все я вас запитаю:
А вам хочеться побачити те сяйво? Про себе скажу, що думала про нього скоріше з точки зору науки, а не романтики. Романтика мені не в країнах, не в сяйвах... бо що по великому рахунку те сяйво... то нещасні купки заряджених частинок, що літають собі свобідно. Те саме інколи бачиш в людях. Ми ті ж частинки. Головне мені хоч це бачити. І жити тоді класно. 

 02.03.2013 13:22  Тетяна Белімова для © ... 

А тепер будете хапатися із прив"язкою!!! Імена - це важливо! Я завжди довго обдумую, як будуть звати моїх героїв! 

 02.03.2013 13:18  © ... для Тетяна Белімова 

так у мене в 777 наче Таня) з Катіним характером). не знаю, просто чомусь найчастіше хапаються саме ці імена, без жодної прив"язки. 

 02.03.2013 13:15  Тетяна Белімова для © ... 

яка там різниця? це буда ваша фішка - всі героїні - Каті (а їхня "щасливі" подруги-антиподи Тані)))) 

 02.03.2013 13:14  Тетяна Белімова для © ... 

ну, про легкий підйом - згодна... ех, в гамерику б махнуть...
в Європу не хочу - там до нас ставляться... (я ж тепер слів поганих не кажу)!
пам"ятаю, як наші брати-чехи нас шманали... і поляки теж... а ті, хто знають російську ( а таких ще багато) ще й розкажуть багато нового про тебе...
а от в Індії люди прості - ми для них білі і гарні... Ми такі вже навіть в Азербайджані! 

 02.03.2013 13:05  © ... для Тетяна Белімова 

цікава ідея.... якщо чесно - я вже про ту Катю, з хелловіума, зовсім забула, я навіть сюжет там не дуже пам"ятаю... хай перечитаю і гляну, чи зійдуться ті дві Каті характерами... 

 02.03.2013 13:02  © ... для Тетяна Белімова 

ні, Таню, мова не про якість кухні. Ви просто легші на підйом, Ви любите подорожувати, і це звична справа для Вас. Ви змогли б поїхати, якби захотіли... а я... похотіла-похотіла б, і таки залишилася б на кухні... якось так... 

 02.03.2013 13:01  Тетяна Белімова 

А тепер про твір. Галю, чого б вам не переробити це в оповідання? І хай Катя побуває там, де хоче, ви вже придумаєте як. І взагалі я дуже рада, що вона воскресла і почувається добре!))
Мені здається, вам варто об"єднати ці оповіді (Геловін і Кактус) в один цикл. Хай читач сам встановить для себе хронологію - коли Катя була ще жива, а коли вже ...у морзі. Я цей Геловін в житті не забуду! У вас вийшло створити оповідь хоррору, до речі, дуже зараз популярну!
p.s. Відписки типу лінь, не досуг, нема коли, не хочеться - не приймаються, бо я знаю, що це не так! 

 02.03.2013 12:57  Тетяна Белімова для © ... 

От, Галю, вмієте ви зачепити... Мабуть, цього нам найбільше не вистачало...
Ви даремно уявляєте, що я живу тут, як у якомусь раю... Кухня у мене дуже скромна - нова, але без жодних новоротів, єдина прикраса - посудомийка. І про мандри теж. Так, Індія - це мрія, загалом Схід (не мусульманський). Я вже вам писала, що колись, ще у радянські часи, в Індії був мій дід. І все дитинство я слухала його оповіді, дивилася кольорові слайди, бо тоді не було кольорових фото. От і дід і заразив. А останнім часом ще хочеться в Австралію))))
А про скляний будиночок - мені здається, немає такої жінки, яка б відмовилася від кохання під полярним сяйвом))))))))))))))) (тільки без хлопчиків)))))))))))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
06.01.2012 © Т. Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди