06.03.2013 16:34
для всіх
261
    
  4 | 4  
 © Андрій Гагін

В гаю біля поля…

з рубрики / циклу «Із зимової шухляди»

В гаю біля поля козацька могила -

Літає там сокіл розправивши крила.

Дивився щоразу: багряна калина,

Як ніжно торкалась землі без спочину.

 

Мов вірила в те, що дзвін листя розбудить.

Земля ще прокинеться щастям усюди.

Усе пригадає обіцяне, миле;

Краплинки роси, додадуть іще сили.

 

І вкотре здійнявся, мов бачив він здобич,

Великий той сокіл, летів колись опліч.

У серденьку сумно, кружляє-леліє,

За долю козацьку, за волю і мрію.



2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2013 14:10  Деркач Олександр => © 

Гарно...хоч сумно за Україну, за волю і мрію...

 06.03.2013 22:08  Сашко Новік => © 

сподобалось, точно наче дума)

 06.03.2013 21:51  Тетяна Чорновіл => © 

На думу схоже. Гарно, хоч і сумно!

 06.03.2013 21:33  Тетяна Белімова => © 

Майже неоромантичний вірш! Всі атрибути! ))