09.03.2013 10:29
для всіх
194
    
  5 | 5  
 © Наталка Янушевич

НЕГОДА

Коні крешуть копитами

Понад кронами голими

(Дощ їх митиме-битиме –

І обновляться кволими).

В шиях жили напнулися,

Острах – в оці вологому.

Під копитами – вулиці,

А над гривами – стогони.

Коні здиблені, шкіряться.

Їм би страх перевершити,

Але доля відміряна,

А недоля – за вершника.

І розчиняться. З хмарою

Подадуться за обрії

Коні стомлені маревом

З новиною недоброю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.03.2013 20:13  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую. Рада, що сподобалось.

 11.03.2013 19:33  Ірина Затинейко-Михалевич 

ПРЕЧУДОВИЙ ВІРШ!!! ТАКИЙ ВИТОНЧЕНИЙ, ВЛОАП, МОВ ВІДБІРНІ ПЕРЛИНКИ - ОДНА ДО ОДНОЇ СКЛАДЕНІ!!!

 11.03.2013 18:51  © ... => Голубка 

Спасибі.:)

 11.03.2013 18:50  © ... => Каранда Галина 

Рада, що сподобалось.

 11.03.2013 18:50  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяно.

 11.03.2013 14:01  Тетяна Белімова => © 

Образ бурі... Дуже гарно! Вітаю із чудовою поезією!

 10.03.2013 03:07  Голубка 

Чудовий вірш, надзвичайно гучно і неймовірно!{#}

 09.03.2013 15:05  Каранда Галина 

дійсно, майстерно.

 09.03.2013 14:51  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно.

 09.03.2013 14:35  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерно і обазно описана негода! Чи з доброю чи з недоброю, але подадуться! :))
Сподобались Ваші коні! :))