10.03.2013 18:39
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 5 users
 © Наталка Янушевич

Пагінців і бруньок обнова

Надихає іти вперед,

Та долоні мої – кленові,

Та осердя моє – старе.

Вабить простір і кличе місто -

Зеленіти довкруж пора,

Та коріння не зрушить з місця

І живиці не дасть кора.

Як потраплю у повінь світла,

То байдуже нове кільце -

Завесную на білім світі

Хоч однісіньким пагінцем.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Для дорослих, Про весну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поезія про світанок | Наталка Янушевич». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Негода | Наталка Янушевич». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталка Янушевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.03.2013 18:49  © ... 

Спасибі вам усім за увагу до твору.:) 

 11.03.2013 15:13  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! 

 11.03.2013 14:23  Тетяна Ільніцька => © 

Прониклива філософія! Сподобалося! 

 11.03.2013 11:08  Чернуха Любов => © 

зворушливо.. 

 10.03.2013 21:29  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Спасибі, що читаєте. 

 10.03.2013 21:06  Ірина Затинейко-Миха... 

пречудова поезія!!!! 

 10.03.2013 19:12  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галю. 

 10.03.2013 18:56  Каранда Галина 

прекрасна поезія. 

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо