11.03.2013 12:07
для всіх
139
    
  4 | 4  
 © Чернуха Любов

Неможливо

Неможливо з’єднати південь із сяйвом північним,

Неможливо почути, як дихає танучи сніг,

Закидати неправду, каючись, прямо в обличчя

І ліпити палаци з уламків розтрощених криг.


Неможливо гортати книги із своїм минулим,

До найменших подробиць вловивити безцінний сюжет.

Розрівнятися миттю, якщо звик бути сутулим,

Подивитися зверхньо, як маєш низький силует.


Неможливо втонути у краплі весняної зливи,

Посміхнутись в надії, що горе за хвильку мине.

Поборотися варто за кожну дану можливість,

Скоротивши в рази безнадійність щоденних «не».



м. Кривий Ріг, березень 2013р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2013 19:51  Деркач Олександр => © 

Класно!

 12.03.2013 02:03  Коруняк Жанна Борисовна 

Неможливо переглянути і не похвалити.

 11.03.2013 14:36  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна на всі сто з останніми двома рядками! Про сутулого - розважили! :)))))))))))))) Про зверхність при низькому силуеті - весь час крутиться в голові замальовочка, та ніяк не реалізую! :))) Нагадали!!! Правда, сумніваюсь, чи писатиту, бо занадто легковажне! :))))))))))))))) Вірш Ваш сподобався!