17.03.2013 14:44
Без обмежень
182 views
Rating 5 | 5 users
 © Дебелий Леонід Семенович

Крик перелітних гусей

До річниці трагедії

Нічна весняна прохолода...

Яка це справді насолода:

Глибокий безмір споглядати,

Тремтливе світло в жмені брати.


Воно тремтить, сія і манить...

І, враз, зненацька ніби ранить,

Миттєво в мозок проникає

І щемко ниє, не зникає...


У темно-синії глибини

Вдивляюсь наче з домовини

І чую голос тихо, сонно

До мене мама мовлять:

“ Льоню, Льоню-у...”


Вслухаюсь, вище піднімаюсь,

З гусьми у зграю враз зливаюсь,

А помах, дужий, монотонний

До мене знову

“Льоню, Льоню-у-у...”


Мене давно вража легенда:

Де дух вита усіх померлих?

Як час настане помирати

Він відліта у тіло птахів.


І квилить в виссі голосами,

Бринить святими іменами.

Й сини єднаються з батьками

Такими тихими ночами.


І голоси з небес лунають,

Кудись на північ відлітають,

Щоб восени назад вертатись

Й з живими знову зустрічатись.


Чому ж щораз стає їх більше,

Хіба їм з нами тут що, гірше?

Сьогодні вмерло від снарядів

Аж п’ятдесят безвинних югославів.


І душі їх до нас волають:

За що невинні помирають?

Якщо так будем примиряти,

То чи настачить в небі птахів?



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я до тебе прийду | Дебелий Леонід Семенович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про природу - Недоречність | Дебелий Леонід Семенович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Дебелий Леонід Семенович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.03.2013 21:32  Олександр Новіков => © 

Васильків. Пам`ятник воїнам-інтернаціоналам 

 18.03.2013 20:25  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Щиро дякую! 

 18.03.2013 20:24  © ... => Олександр Новіков 

Дякую! В якому місті ця ніжність? 

 17.03.2013 22:42  Ірина Затинейко-Миха... 

до щему...викликали шквал переживань...такі асоціації підібрали...такі образи...ох((
дуже гарний вірш!!! 

 17.03.2013 21:10  Олександр Новіков => © 

 17.03.2013 21:10  © ... => Тетяна Чорновіл 

Можливо, трохи перетиснув планку, примусивши Вас здригнутися, але в ту ніч, коли я вийшов надвір, почув крики птахів, які летіли між зорями, те, що я писав через деякий час вдома, зовсім не здавалося мені перебільшенням... Взагалі я помітив, що гострота відчуття опісля притуплюється і розуму здається, що не треба було так перейматися емоціями... Дякую за Вашу увагу! 

 17.03.2013 20:12  © ... => Лана 

Так, у вірші це всього лиш образ, а як воно насправді?... Якби хтось звідти зумів розказати... 

 17.03.2013 17:06  Чернуха Любов => © 

болюче... 

 17.03.2013 16:07  Тетяна Чорновіл => © 

Задаємо собі запитання про доцільність життя і смерті, про вічність душі...
Вірш дуже сподобався! Хіба що оте "Вдивляюсь наче з домовини" здригнуло... Та то мої асоціації... 

 17.03.2013 14:58  Лана 

Голоси померлих, як крик перелітних гусей...))) Тільки жаль, відлітають у вирій , та не повертають...Щемно... 

Публікації автора Дебелий Леонід Семенович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо