22.03.2013 11:57
для всіх
369
    
  4 | 4  
 © Чернуха Любов

Я березі душу віддала

Я березі душу віддала,

Щоб тремтіла з вітром поміж гілля,

Що сховалась від негоди й зла,

Від людського болю і свавілля.


Я березі сни свої віддам,

Хай вона слізьми стече, як соком.

Через призму підсвідомих брам

Пронесе очищені потоки.


У берези спокій заберу,

Мерехтіння тіней світлокоре.

Душу віддала, як світ, стару,

Попрохала щастя неозоре.


Струменіло сонце поміж віт,

Завмирало променем у косах.

- Відродися радістю між жит…

Лист берези тихо мене просить...



м. Кривий Ріг, березень 2013р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.03.2013 12:43  Деркач Олександр => © 

Чудово...часто, особливо весною любуюся березою, яку 40 років тому посадив батько...

 22.03.2013 22:42  Дебелий Леонід Семен... => © 

Нерівноцінно якось одержується: сни віддати, спокій у бідної забрати, душу теж віддати, не питаючись її згоди, а всі вигоди кому?... Але я прощаю Вас! Дуже гарно в підсумку! А листочок - істота благородна, от у кого треба вчитися альтруїзму...

 22.03.2013 14:59  Світлана Рачинська 

Аж уявила ту березу!... Так проникливо і гарно)))

 22.03.2013 12:38  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна лірична поезія! Особливо оті струмені сонця поміж віт... Чудово!