05.03.2010 19:47
-
773
    
  1 | 3  
 © Тіаріта

Лист

За вікном йде боротьба зими з весною. Сірі, важкі хмари вдавлюються в моє вікно. Вони ще більше обтяжують мою душу, в якій точиться інша боротьба — остогидлого теперішнього та омріяного, але нездійсненного майбутнього.  

Згадую ті хвилини, коли бачила тебе, коли ми зустрічались поглядом, коли моє серце щеміло і забувало, що прийшла я з іншим. О, ці очі! Ці ніжні, наповнені мріями і казковою чарівністю очі! Які думки криються в них?.. 

Пам’ятаю, як ти, подаючи мені книгу, трохи затримав її, щоб я ще раз подивилась на тебе. О, ці очі! Тоді я втонула в них… Такі моменти часто показують в романтичних фільмах і вони відіграють ключову роль. Цей момент я ніколи не забуду, момент, коли зустрівшись з тобою поглядом, я відкрила тобі двері в своє серце… 

А ще люблю твій голос – такий ніжний і спокійний. Цей голос я б слухала все життя… Ти б розказував мені різні красиві історії, впевнена, ти їх багато знаєш, а я б слухала і тонула в твоїх очах… 

Але все це не можливо… У мене є хлопець, та й ти, напевно, не один. Але чомусь ти так зачепив моє серце, що тепер не можу звільнитись від думки про тебе, від спогадів про тебе… 

Пам’ятаєш, якось ти поглянув у вікно і сказав: «За вікном справжня зимова казка…», а хлопець мій відразу перевів мову на лижі і фізкультурників? Ця ситуація показує, наскільки ви відмінні. Ти — романтик. Ти наче зійшов зі сторінок романів, які щодня тримаєш у руках.  

Не знаю, чи читатимеш ти мою сповідь. А якщо й прочитаєш, чи знатимеш, що це я пишу про ТЕБЕ… Чи знатимеш, що це я — та, що іноді приходить до тебе, і шукає поглядом твої ніжні очі, та, що боїться сказати тобі, як тебе любить… 



Тернопіль, 28.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2010 23:51  ЛІДІЯ => © 

Ваш лист не може не відгукнутися у душах читачів. Признаймось відверто, напевно, такі листи писав у житті кожен із нас. Адже подібні почуття чи до людини, яка з нами поруч, чи до тієї людини, про яку лише мріялось, відчували всі ми. Тіаріта, ви змогли передати той щем душі, ті переживання, які назавжди залишають слід у душі.