Погляд
А давай без лишніх слів?
Бо вже немає про що писати…
Давай так, як ти хотів –
Поглядом свої думки казати…
Як я змовчу-ти зрозумієш,
М`яко опустивши очі…
Сказати щось волієш -
Та я чути не хочу.
Наші стіни мають вуха -
Казяться від невідомості..
А ти мене просто слухай.
Слухай до втрати свідомості…
Не палають очі. Темні від втоми…
Тухнуть від безсонних ночей..
Звідси ніхто не хоче додому –
Розриваючи союз отих очей…
Втече ніч.. Прийдеться говорити…
Стіни заніміють від щастя..
І ми знову продовжуємо жити..
Не даючи погляду впасти…
Львів, 2012