26.03.2013 17:48
для всіх
228
    
  4 | 6  
 © Кміть-Балицька Юлія-Анна

Будем думати позитивно!

Будем думати позитивно.

Більше світла в темних кімнатах.


Без тих мрій ексклюзивних -

Фантазія ще досі багата…


Навіщо ідеї примітивні?

Можна плакати, усміхаючись…


Напевно ми досі дивні –

Стоїмо перед хрестом, не каючись…


Струшуємо попіл з слів,

У відчаю опускаючи очі…


Бо ще ніхто з нас не зумів

Дізнатися, чого хоче…



Самбір, 30.04.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2013 22:12  Чернуха Любов => © 

ідея твору сподобалась!

 26.03.2013 20:03  Сашко Новік 

цікаво

 26.03.2013 00:34  Каранда Галина => © 

Юліанно! цей ваш вірш мені сподобався дуже. Справді.аж настільки, що мені захотілося самій в нього влізти. Не ображайтеся, будь ласка, я знаю, що ніхто цього не любить, і в своєму творі жалко кожну буковку...  Я разок дозволю собі це, і більше не буду)

                                    

Будем думати позитивно.

Більше світла у темних кімнатах.

                                                      

І без мрій отих ексклюзивних -

Ще фантазія досі багата…

                                       

Ідеї  такі примітивні, -

Можна плакати, усміхаючись…

                                           

Стоїмо ми, напевно дивні, –

Досі перед хрестом, не каючись…

                                                   

                                             

Струшуємо попіл зі слів,

У відчаї опускаючи очі…

                                              

Бо з нас ще ніхто не зумів

Зрозуміти, чого він хоче…

                                            

я майже нічого не змінила, навіть дві останні строфи не підганяла під розмір попередніх. Просто чуть вирівняла ритм. Прочитайте обидва вірші вголос... У Вас непогано виходить, місцями дуже глибоко, римувати ви вмієте. Підчитайте чуток теорії про розмір і ритм тільки. Або просто спробуйте написати вірш на якусь мелодію, і самі все відчуєте.

А все-таки - мені цей Ваш вірш дуже сподобався ...)