ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНУ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Був тільки сон… На ночі схилі…
Та мить одна… І раптом… Сталось.
Із дна чуттів гарячі хвилі
Пливуть у збудження недбалість.
А з надер урагану, скраю
Позивів сонних сплески кволі…
Передчуттями завмираю
Огню солодкої сваволі.
Геть сон! В жагучому пориві,
Зірвавши спокою облуду,
Пірнаю в пристрасному гніві
В роз’ятреної магми смуту!
Ця мить палахкотіння! Доки
Останні спали перешкоди!
У лави дикої потоки
Сочиться квітка насолоди.
І вибухає пелюстками
В блаженства млосному безсиллі!
Мед шалу тихими річкам
Стікає в сон… На ночі схилі…
Виверження / Переспів | Ігор Задворний
.gif "{#}")
