Про морфемні зміни...

на конкурс до 1 квітня)))))

а може, такого й не було!
і я все вигадала?!

Беля лекцію читає – трудиться сарака!

Та вже вкотре помічає: учням то до с…ки!

Українська… Професійно… ще й для програмістів?

Ні! Нема у них респекту! Навіть до лінгвістів!

Преферанси розкладають! Лускають насінням!

Беля нагло відчуває: втрачено терпіння!

«Піду в маси із трибуни!» - так собі міркує…

Окуляри начепила, браво чимчикує…

Походжає між рядами – враз затихло в шусті!

Тряссь! Йой! Що це? Відчуває: ґудзик зник на бюсті!

Так трудяга напирала на легені сміло,

Що під тиском діафрагми блузку розщепило…

Беля в паніці! Що буде? Срамота! Та й годі!

Бо ж такі стриптизи прикрі нині вже не в моді!

Рятуватись! Тож негайно хапає із парти

Книгу в хлопця, що недавно розкладав там карти…

До грудей притисла міцно і не відпускає…

Хай вже буде те, що буде… Лекцію читає…

Ось і пара вже скінчилась. Публіка нуртує.

Беля книги не пускає… Хлопця це дивує!

- Беля Павлівно! Віддайте! В чім моя провина?

Визнаю! Читав був Кінга! Вибачте уклінно!

Беля Кінга притискає, окуляри зняла:

- Як не хочете, юначе, ви отримать пару,

Реферата підготуйте «Про морфемні зміни»,

Принесете – отоді вже й книгу на заміну!

Ось таке в житті буває… ще й на кожнім кроці…

В когось ґудзик відірвався… А студенти – в шоці…

КИЇВ, 30 квітня 2013