01.04.2013 00:18
Без обмежень
125 views
Rating 5 | 4 users
 © Зав`ялова Валентина

Знов кленятка зростають малі

Знов торішнє насіння кленове

З теплим вітром вступає у змову

І шепочеться з ним потаємно,

І готує знов справу взаємну.


Полетіти бажає насіння,

Відірватись скоріш від гілля,

Покружляти із вітром у вальсі

І, стомившись, відчути: земля,


І віддатися ій до останку,

Розчинитись в вологій імлі…

Знову десь, вже на новому місці,

Проростають кленятка малі.

Харків Березень 2012 р



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дівоча пам’ять | Зав`ялова Валентина». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дбайливим покривалом землю вкрито | Зав`ялова Валентина».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.04.2013 23:08  Тетяна Чорновіл => © 

Ніяких натяків! Тільки жаль до тих бідних кленяток!
Я якийсь час робила квітникаркою. Тільки прополемо клумби, через декілька днів знову лізуть з землі оті кленятка. Така живучість запрограмована в насінні! Приходилось зрубувати сапою! (((
Ще тоді задумувалася, що одиниці з тисяч доростають бодай до паростка! (((( 

 02.04.2013 22:48  © ... => Деркач Олександр 

Дякую. 

 02.04.2013 22:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. Натяк зрозуміла. Пишуть вірші масово, деякому тільки вдається стати поетом. 

 02.04.2013 20:10  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно сказали! Проростають кленята!
Масово! Деякому тільки вдасться стати деревом! 

 01.04.2013 09:42  Деркач Олександр => © 

Гарно...кленятко - так мило))) 

Публікації автора Зав`ялова Валентина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо