10.03.2010 17:23
468 views
Rating 3 | 2 users
 © Тіаріта

Ти пішла...

Ти йдеш із горем у очах. 

Тебе слізьми своїми поливає небо. 

Та не змиють вони ран з душі, 

Бо небо плаче не за тебе. 


Чому така довірлива була? 

Його слова були солодше меду. 

Навіщо своє тіло й серце віддала? 

Хоча й передчувала його підлу зраду. 


Обнімав. Так ніжно в губи цілував. 

Від слів його серденько завмирало. 

А в мислі план жахливий будував, 

Що ранить серце, мов осине жало. 


Він обіцяв, що будете щасливі, 

Твою голівоньку віночком білим повине. 

Він клявся, що в нього ти єдина, 

Що понад все на світі любить він тебе. 


А ти повірила, й дала те, що хотів він. 

Та виявилось — пусті були його слова. 

Сміючись, до іншої пішов він, 

Й для нього ти неначе й не була. 


Куди тепер ти йдеш з цим брудом на душі? 

Куди винеться стежка, мов смерічка? 

Ось міст, що стільки спогадів приніс тобі, 

А під мостом несе бурхливі води чиста річка. 


Тепер у прірві погляд твій шукає забуття. 

Достатньо серденько вже слізоньок напилось. 

Мов кінострічка, все твоє життя 

У пам’яті, мов на екрані прокрутилось. 


«Простіть усі! Я зараз може й неправа, 

Та помилок в житті я забагато наробила!» 

Маленький крок… Й бурхлива хвиля річкова 

Вмить твоє тіло юнеє накрила. 


А він живе. І розкошам своїм радіє, 

І іншу тішать вже його слова. 

А ти пішла… Ти зацвіла лататтям білим 

І душу твою вже забрала чистая ріка. 

Тернополь 2007 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для студентів, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Весна і Мрія». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Во мраке шумного забвенья...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тіаріта.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2010 01:01  Юра 

Дуже натягнута рифмапротягом усього вірша, не скажу, що написав би краще, але так теж не добре... 

Публікації автора Тіаріта

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо