Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.04.2013 19:07Есе
Мелодрама  Для школярів  Для студентів  Для мами  Для бабусі [для дідуся]  Про літературу  Про життя  
60000
Без обмежень
© Анна Порядинська

Передмова автора до ненаписаної книги

Анна Порядинська
Опубліковано 04.04.2013 / 16252

Я давно хочу почати писати. Тобто я вряди-годи щось пишу-таки: наприклад, листа бабусі, записку помадою на дзеркалі, на піску також буває приємно часом дещо написати, особливо, коли погода гарна і море ласкаве, і думка якась затята ворушиться. Напевно, сама б я про таке й не подумала. Щоправда, буває, причому досить часто, що, читаючи якусь писанину, думаєш: "Ну, щось таке подібне і я можу!" А тут ще друзі підбурюють: — "Ти так здорово все розповідаєш — просто заслухатися можна". Їй богу, так і кажуть: — "Талант закопуєш", — чи щось подібне. Тільки це ж що виходить, ну напишу я що-небудь, якусь чарівну нетлінність, не гіршу, ніж у інших, а ті, в кого якраз і не гірше, прочитають та, звісно, подумають: "Ет, чого ж тут нового? Я так само  пишу!" Та не в умовному способі скажуть, а просто так і заявлять, в теперішньому часі, або навіть використають завершену форму.

Добре б було відразу накидати довжелезний роман, бо думок у мене — сила-силенна! Та хто читатиме роман нікому невідомого автора? Безперечно, ніхто не читатиме, я б перша не стала. Ото скільки їх розплодилося, графоманів, поміж миром, та всі строчать! Добре, якби мініатюри якісь  писали, чи новелочки — так, щоб прочитав п`ять сторінок, і баста. А то ж як понаписують. І незрозуміло адже відразу — вартісна річ або так собі, чистісіньке пересічне словоблуддя. Доводиться читати до кінця, а це не завжди приємно, та й часу, будьмо відвертими, часто шкода! Я би, звісно, хороший роман утнула, він би точно всім сподобався, але ж решта цього не знає! Звідки їм знати, що там, під обкладинкою?

Та, мабуть, починати треба з малих форм, щоби читач подумав: "Та що тут, всього на десять хвилин справи, чого б не прочитати?", а потім подивиться, як спритно написано, сподобається йому (за формулою: "читач, перебуваючи під враженням від прочитаного та глибоко замріявшись, перетинає двір з помийним відром"), та й по тому іншим порекомендує, а невдовзі ще одне оповіданнячко віднайде та прочитає. Відтепер вбачатиму в кожному довкола свого читача.

Та постає ще одна проблема: про що писати? Всі ми, звісно, знаємо, що сюжет — справа десята, сюжет — це, здебільшого, для жінок та туристів, відлуння невимерлих ще подекуди хибних пережитків. Головне, безперечно, це зміст, або ж стиль — тут існує розмаїття думок та творчих почерків, що є запорукою духовного збагачення. Я особисто вважаю, що якщо вже писати притомний, ба майстерний твір, то тут головне — сенс! На одному лише стилі тисячу сторінок не протримаєшся. Ну, якщо ти не майстер стилю, а я, чого вже гріха таїти — в жодному разі ні, отож шило з мішка й вилізе. Втім, на оповідках, гляди, й протримаюся. На мініатюрах якраз і можна виїхати. Начитатися скандинавських саг, грецьких міфів чи середньовічних балад, та й писати собі! Або відвідати вечірку з готами, чи в чаті з якимись ботанами розпочати теревенити вечорами — і матеріал готовий. А можна ж написати цілу серію побрехеньок з яким-небудь невигадливим сюжетом та розкласти його в різних системах. Скажімо, варіанти емо, вуду, іудейський, офісно-планктонний та ще з десяток інших. Проте тільки з таким підходом можна й переборщити. Адже одна справа приповістку прочитати, а інша — цілу збірку схожих розповідей. На таке не кожен читач піде, тут автора знати треба хоч трішечки.

Так що, напевно, треба з сенсом писати. Тільки — без зайвої моралістики, а то розведуть повчань, як драглистого киселю в університетській їдальні. І жодних чітких позицій не займати — адже згноять. Бо ж бовкнеш якусь дрібницю мимохідь, а тебе, якщо не в дурні, то в Антихристи вирядять. Так що з ідеями потрібно бути обережнішим, ненав`язливо все загорнути та подати, неначе читач сам все і придумав. Фінал має бути хитромудрим — щоб еклектичний феєрверк і коктейль контрастів, щоб кітч і стрункі висоти академічної думки. Треба тільки перевірити, щоб про таке ще досі не писали, бо ж скільки їх, геніїв словесності. Задати в пошуку: клонування, міфологія ацтеків, користування пральною машиною та творчість Брейгеля старшого, та якщо немає релевантних збігів — вперед! Хоча, ось тут уже напевно на цілий роман матеріалу набереться, а з роману починати все ж таки не можна, хіба що написати один заздалегідь, щоб він уже лежав готовий, а як тільки розповіді мої всім сподобаються, то у мене і великий твір — вже осьдечки!

Ех, щось я все просторікую та марнословлю, а стрижня основного, ідеї якоїсь так і немає. Ну кому до снаги таке слухати, якщо він, звісно, жодного корисливого інтересу до мене не має? Я б, наприклад, не стала. Так би відразу і заявила: «Хочеш писати — сідай та пиши, а до розглагольствування я сама здатна!» Так, саме так би і сказала.

м. Київ 04.04.2000
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
31.03.2013 Проза / Есе
Неможливий Париж
05.04.2013 Проза / Есе
Ласкаво просимо, або Стороннім — по пиці
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Есе Про життя
05.04.2013 © Недрукована
Чужі руки в задніх кишенях твоїх джинсів
04.04.2013
Передмова автора до ненаписаної книги
30.03.2013
– Ой, дівчино, чия ти?..
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 170  Коментарів: 4
Тематика: Проза, есе, письменник, малі форми, читач, сюжет, міфи, творчість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.04.2013 22:14  Деркач Олександр 

Знайома тема))) 

 04.04.2013 21:07  Тетяна Белімова для © ... 

Аня! Та ви - дотепниця (й були!))... Цікаво, чи змінилися ваші думки? Зараз теж думаєте, що сюжет, то другорядне в прозі?))))
Цікаво ви пишете. У вас є свій стиль! Я думаю, основною проблемою все ж залишається фабула, тобто історія.
Це така вічна проблема прозаїків... Наприклад, Фолкнер про що тільки не писав, поки "не намацав" свою тему... А багато хто був у темі, а за життя так і не добився ані визнання, ані читацької аудиторії... От Герман Меллвіл... Яскравий приклад... Слава прийшла вже далеко після смерті...
Друкуйтесь тут... Ваші твори продуктивні - спонукають до роздумів... Відразу такий каскад думок!)) 

 04.04.2013 18:11  Каранда Галина 

)))))) класно!) я теж підпишуся!) я, правда, потребую найбільше саме сюжету), але трохи не в такому ракурсі, як ви сказали:))))))) для мене сюжет - це насамперед оригінальна ідея. інакше я просто краще читатиму анекдоти з життя, ніж довгі романи "про життя" 

 04.04.2013 17:50  Володимир Пірнач для © ... 

Підписуюсь.
Вийняли з моєї голови і написали під своїм іменем, у час, коли я ще ходив пішки під стіл.
Дуже сподобалось.
Плюсую. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +2
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +46
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
17.03.2014 © Тая
27.03.2012 © Микола Щасливий
03.07.2015 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди