Ти дзвониш, пишеш, ти страждаєш
У відповідь лиш шрифт холодний
Його й ві сні незабуваєш
А він уже зі всім незгодний
До слів чіпляється він сміло
І ображає також вміло
Годину в віртуальнім світі
І почутів ніде не діти
Ось 8 березня минуло
А привітань уже не було
Десяте, третє, вже й весна
Так швидко й зоряно пройшла
Все розтопила, забрала
Нових знайомств не принесла
