15.04.2013 09:26
для всіх
219
    
  1 | 2  
 © Малишко Віктор

Одноманітна туманна днина

Не видно поперед себе ані на крок

Йду і дивлюсь по сторонах… немов дитина

Немов би вибрався тільки із пелюшок

Йду. Цікавість перемагає

Лякає. По спині мурашки сновигають

Не видно поперед себе ані на крок

Ступаю. Роса накриває

Як дивно що я відчуваю

Свіже повітря, не смог

Дерева ще сплячі туман розбавляють

А під ногами…мох

Забрів я у чащу звідкіль не тікають

Подалі від рою думок

Спіткнувся. Усівся. Підвівся. Пішов

Подалі від раю. Бляшаного раю

І металевих пташок.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.04.2013 11:15  Володимир Пірнач => © 

Цікавий текст.
Закінчення дуже зайшло.

 15.04.2013 10:14  Тетяна Белімова => © 

Філософська замальовка... Всім тих бляшанок не хочеться! Хто їх тільки накидує? Не я!

 15.04.2013 09:22  Каранда Галина 

форма - то щось оригінальне, суто Ваше, мабуть, вона й визначає Ваш стиль. Мені подобається, як Ви пишете...