03.04.2009 00:00
-
2927
    
  6 | 9  
 © Микола Щасливий

Весна, прийди…

Вже середина березня минає, 

А вулиця в снігу й щодня мороз 

І сніг іде, котрий все прибиває, 

В трамбований й до того сніжний стос. 


Снігу багато, а навіщо він потрібен, 

Коли на вулиці повинна буть весна

Дерева від морозу змерзли, либонь, 

За зиму з хвостиком, без кожуха. 


Усім кортить, усі хочуть кохати, 

Теплі хвилини, квіти, солов’їв. 

Я також хочу на травичці полежати 

Пізно у вечері й подумать в самоті. 


Замучила зима усю природу, 

Не хочу вже риплячий білий сніг. 

Весна, будь ласка, календар дав згоду, 

Вже час прийшов, всі хочуть твоїх втіх. 


Хай оживе, усе живе від сплячки, 

Хай подих твій вдихне у нас любов, 

Надай кінцям, нові, добрі початки, 

Пусти по жилах зап’янілу кров. 


Зніми закляття, що морози дали, 

Даруй ключі, від всіх замків землі, 

Щоб всі тобі, весна, люба, сказали: 

Велике дякую! Весна, прийди… 



13.03.06 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.03.2012 15:44  Деркач Олександр 

Сьогодні теж актуальна

 19.03.2010 01:23  ЛІДІЯ => © 

Тема Вашої поезії сьогодні така актуальна: глянеш у вікно і одразу пригадуються рядки "вже середина березня минає, а вулиця в снігу". Здавна саме цю пору року ми асоціюємо із оновленням, початком нового, вірою в себе і свої сили. Та коли бачимо навколо пухнасті сніжинки, чомусь втрачаємо цю віру на якусь мить, але пригадавши, що "календар дав згоду" на прихід весни, стає легше і світлі думки вже не покидають тебе.