Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.04.2013 11:31Літератори
Для вчителів  Для школярів  Для студентів  Для дорослих  
«Король футуропрерій» — «Gео О gе» —
Ґео Шкурупій
60000
Без обмежень
© Тетяна Белімова

«Король футуропрерій» — «Gео О gе» — Ґео Шкурупій

ДО 110 РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Тетяна Белімова
Опубліковано 17.04.2013 / 16503

Що таке футуризм сьогодні, на початку ХХІ століття, мабуть знають всі! Хто ж випадково не чув, що воно таке, або чув самим краєчком вуха, нагадаємо коротенькоJ. Футуризм – радикальна стильова тенденція авангардного мистецтва, яка виникла на початку ХХ ст. (1909) в Італії. Сам термін (лат. Futurum: майбутнє) запровадив італійський митець Т.Марінетті («Маніфест футуризму», 1909; «Вб’ємо місячне світло!», 1911; «Технічний маніфест футуристичної літератури», 1912;  «Руйнування синтаксису. – Уява без дротів. – Слова на свободі», 1913; «Геометрична та механічна дивовижа і числова свідомість», 1914). Найдивовижнішим є той факт, що саме Італія, яка породила велику мистецьку спадщину Античності, пізніше дала довершенні зразки мистецтва Ренесансу, на початку нової технічної доби людства заперечила цей весь класичний здобуток, створивши футуризм.

Футуризм не міг не виникнути. Сама доба покликала його до життя. Небачений технічний розвиток, тотальна машинізація, прискорений розвиток науки й абсолютно нові можливості людського розуму – ось ті чинники, які змусили митців шукати нових, адекватних механістичній реальності, засобів вираження. Було цілком зрозуміло, що класичне мистецтво мімезису вже не здатне відобразити усю складність довкілля. Для того, аби передати рев турбіни, гул мотору, рух літака небом потрібні були нові виражальні характеристики. Футуризм шукав їх і породив, почавши із критичного заперечення попередніх культурних здобутків – такий бунт проти усталеної логіки, який вилився в крайні гасла (руйнувати музеї, бібліотеки; подолати диктат дискурсу, мови; повалити капіталістично-імперський суспільний устрій, встановивши новий марксистський порядок). «Футуризм вирізняли кострубата краса, стрімкий рух оновлення, суголосся міського темпоритму, відчуття несподіваності, наголошення та антиестетизмі; зображально-виражальні можливості поетичного мовлення збагачувалися за рахунок елементів прозаїзації, стенографування ліричних переживань, словотворчості тощо. Першорядне значення надавалося рухові, комбінаціям швидкостей, що мали сприяти осягненню першоелементів буття, спрямувати вібрації невситимого Я на пізнання суті життя у річищі ірраціоналізму, руйнування словесного образу».

Як не дивно, щира слов’янська душа відразу сприйняла й поглинула ідеї нового футуристичного мистецтва. Досить яскравим явищем став футуризм в російській літературі – В.Маяковський, І.Северянін, В.Хлєбніков. Не менш епатажним і помітним  став футуризм (або кверо-футуризм – «рухо-мистецво-майбутнього») і в українській літературі - така своєрідна підліткова хвороба бунту й деструкції, яка залишила багато самобутніх імен, цікавих у мистецькому плані знахідок.

Георгій (Ґео) Шкурупій (1903–1937) увійшов у художню літературу через практику футуризму. Поруч з іменем Михайля Семенка завжди називають і його ім’я як ще одного патріарха футуризму, незмінного поборника ідеї нового синтетичного мистецтва майбутнього.

Вже починаючи з першої збірки поезій «Психотези. Вітрина третя» (1922) (побачила світ у київському видавництві панфутуристів «Гольфштром»), Ґео Шкурупій епатує публіку шквалом екзотики («на перехрестях африки азії сахари клондайку індії юкону аляски»), екстравагантними позами й фразами («Я — останній дикун і поет», «Я ескімос з Африки»), загалом футуристичною поетикою (у поезії «Gео О gе...», певною мірою наслідуючи поезію «Автопортрет» Михайля Семенка, пробує дешифрувати своє власне «я»). Так само яскраво епатажною була й наступна поетична збірка «Барабан. Вітрина друга» (1923). Під впливом американської пригодницької темаnики поет проголошує себе «королем футуропрерій». Однак «яскравий і зухвалий» Ґео Шкурупій відомий не лише зовнішніми ефектами у творчості: він залишив цікаві поетичні речі: вірші на урбаністичну тематику (поезії «Капелюхи на тумбах», «Геометрія»), зразки інтимної лірики (поезії «Вогко», «Ждань»).


Ждань

 

Уже  скоро  пів  на  дев`яту.

О, як  пізно  приходиш  ти!

Камінним  шепотом  ім`я  твоє

повторює  кожний  ріг...


Ми  перші  з  тобою  оспівали

рубін  зорі  на  виконкомі,

коли  вечір  пахощами  роз  і  алое

на  вулицю  гнав  з  вікон  гоми.

Вогко

пристрасні  поцілунки  гарячих  вуст

роздушилась  велика  червона  вишня

стримані  подихи

тепла  вода  запашних  долонь

ох  ми  я

м`якість  гарячих  дотиків

твердість  хвильолона

ах

роздушилась  велика  червона  вишня

по  всьому  тілі  теплий  сік


1925 року виходить його збірка «Жарини слів», яка засвідчила, що «футуристична бравада дедалі більше обертається неоромантизмом — з його дивною сумішшю лірики, сарказму та відблиском трагічного». При зберіганні авангардистської поетики, автор звертається до тем, які раніше перебували поза його кутом зору:


Голод

 

Нагодуйте  мене,  зогрійте!..

Підійміть  з  очей  моїх

перевесла  побряклих  вій!..

Ви  налякаєте  мене  крихтою  хліба,

а  я  вас  бліддю  своїх  повік.

Я  північний,  муругий  вовк,

владар  безмежних,  сухих  степів.

Я  підковою  спеки  весь  хліб  потовк

і  вночі  над  мерцями  вив.

Я  завернувся  в  подерту  ковдру,

мов  римський  патрицій  у  тогу,

і  мені  страшно  зимно  в  ноги.

О,  сонце!

Я  хочу  потертися  спиною

об  твоє  гаряче  обличчя,

і  мого  подиху  холод

дійде  до  самого  серця  і  глибше.

Я  завернувся  в  подерту  ковдру,

мов  римський  патрицій  у  тогу,

я  владар  всесвітній:

-  Голод.

 

Ґео Шкурупій, як людина не тільки творча, а й діяльна, намагається писати прозу, так само яскраво експериментальну, подібну у своїх новаторських пошуках до його поезії. Найбільше його приваблює досвід «сюжетників», пропагований ними динамічний сюжет з елементами детективу, авантюрно-пригодницького роману, морської романтики, що, водночас, має і виразний ідеологічний підтекст. Власне, Ґео Шкурупій як прозаїк виступає в українській літературі з 1925 року, видавши збірку оповідань «Переможець дракона» (в іншому варіанті — «Пригоди машиніста Хорна»). Першим прозовим творам письменника, як і його поезіям властиві романтичні настрої, екзотизм, неординарність ситуацій. О. Білецький оцінив книгу Ґео Шкурупія як цікаву, зазначивши, що хоч вона й «орієнтованана Європу» та «надміру літературна» завдяки запозиченим темам та образам, все ж збірка «Переможець дракона» — «явище потрібне, з ряду тих, що помагають українській літературі зіп’ятися на ноги і йти вперед».

Кінець 20-х рр. ХХ ст. був особливо плідним для Ґео Шкурупія — прозаїка: у цей час з’являються великі епічні форми — романи «Двері в день» (1929), «Жанна батальйонерка» (1930).  Водночас саме на ці роки припадає і майже насильницьке згортання діяльності різноманітних літературних угруповань. Усі митці, які не належали до лав новоутвореної ВУСПП, мали або припинити творчий процес, або засвідчити свою лояльність до наміченої цією установою лінії в художній літературі. Відчайдушні спроби українських футуристів шляхом «проголошення гасел про інтернаціоналізм, пролетарську культуру, вихваляння урбанізації та індустріалізації, засвоєння «нової форми», зокрема таких течій, як дадаїзм і сюрреалізм», досягти автономії не мали успіху. (Остання організація футуристів — ОППУ («Об’єднання пролетарських письменників України») самоліквідувалась у 1931 році.) Це був процес пристосування авангардної поетики до нових вимог української літератури, згідно з якими на передній план висувалась ідеологічна наповненість твору. Письменники лівого фронту поступово здавали свої позиції: перейменовували свої організації, намагалися максимально виразно проговорити комуністичний посил у творі, натомість виборюючи скупий привілей — оздобити твір авангардними засобами. Не став тут винятком і Ґео Шкурупій, до того ж письменник, як і багато його сучасників, представників тогочасної української інтелігенції, щиро вірив у революцію, у нове краще життя, яке вона принесе його народу, був романтиком революційних, як на його думку, прогресивних змін, пов’язував прогрес із урбанізацією, будівництвом великих економічно-промислових об’єктів — таких, як Дніпрогес.

У 1937 році Ґео Шкурупія заарештували. Його дружину Варвару Базас разом із сином Георгієм як родину ворога народу виселили з Києва. Доля письменника склалась як і долі багатьох українських письменників, його соратників — Михайля Семенка, О. Слісаренка та його опонентів — М.Зерова, П. Филиповича. Усі вони за законами найтоталітарнішої з усіх відомих імперій — радянської імперії були вирваними з життя у самому розквіті творчих сил, прийнявши мученицьку смерть по радянських в’язницях і концтаборах.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.04.2013 Поезії / Еротичний вірш
Яблуко спокуси
17.04.2013 СпецТЕМИ / Оголошення
20 квітня – День українського футуризму!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.03.2016 © Ольга Шнуренко / Літератори
Тарас Шевченко і кохання
09.04.2012 © Тетяна Чорновіл / Підприємці
Олексій Бобринський – граф трудівник
03.04.2012 © Тетяна Чорновіл / Літератори
Іван Нечуй-Левицький
01.04.2012 © Каранда Галина / Літератори
Остап Вишня
Літератори
23.04.2013
Постать Гната Михайличенка в контексті літератури українського модернізму
17.04.2013
«Король футуропрерій» — «Gео О gе» — Ґео Шкурупій
17.01.2013
Борис Антоненко-Давидович - творчість ціною втраченого життя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 2297  Коментарів: 6
Тематика: Біографії, літератори, Шкурупій Ґео, футуризм, ворог народу, ждань, краще життя, прозаїк, бунт
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.04.2013 22:37  © ... для Олександр Новіков 

може... не знайома із цим пластом культури настільки... читала "Калєвалу" тільки. колись давно... 

 18.04.2013 21:00  Олександр Новіков для © ... 

ознайомився, цікаво. теж скажу про Голод. дуже мені він схожий на скандинавські міфи там де боги зв"язали вовка (Фанфір його кажись звали) стрічкою який мав розпочати Рагнарьок 

 17.04.2013 22:00  © ... для Деркач Олександр 

Так! Ви абсолютно праві! Розстріляне Відродження... Не можливо вже тепер уявити, якою б була українська культура, якби не знищили стільки митців... 

 17.04.2013 16:38  Деркач Олександр для © ... 

Цікаво...і дуже цікавий був той період в українському мистецтві взагалі, і театр,музика, образотворче, архітектура...революція дала поштовх але ж вона і пожерла своїх дітей... 

 17.04.2013 12:02  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую! Футуризм - дуже цікавий мистецький феномен. Радянське літературознавство робило з нього те, що їм було вигідно... Там багато епатажності, звісно, але й багато цікавих творчих знахідок. Вони прижилися в літературі, всі ними користуються й не знають, що їх породив ...футуризм)))))))) 

 17.04.2013 11:55  Тетяна Чорновіл для © ... 

І цьому не допомогла "щира віра в революцію" ((((.
Цікаво написана біографія! Отримала вичерпну інформацію при прочитанні! Адже в школі ми вчили зовсім інших авторів!
Футуризмом тоді я не зацікавилась, бо широкі штанини Маяковського (з облаком у них) моя свідомість чомусь не хотіла сприймати! ))))))))
Дякую за гарну біографію! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди