Поранена акула

(екологічно-алегоричний)

Два факти про акул:

Акула не може зупинитися, навіть коли поранена і стікає кров’ю.
Поранену акулу часто доїдають «свої ж».

Холодна ніч всі зорі загорнула,

Поглинула тонку незриму тінь.

Пливла собі поранена акула.

Пливла… Пливла собі у далечінь.

Десь нагорі здіймались хвилі тихо.

І грім гримів, і блискало собі.

Пливло страшне «океанічне лихо»,

І кров пускало в крижаній пітьмі.

Вона вже чула, що кінцівка – близько,

Он родичі і «друзі» навкруги.

Горять вогнем акулячі очиська,

Рулюють і блищать страшні хвости.

Вона ж пливе – вона не може стати…

Втрачає сенс життя, а з ним – і кров.

Їй, думаєте, хочеться вмирати?

А, може, їй ще бачиться любов?

А ніч ховалась, кров пила, горнула,

Від місяця пускала довгу тінь.

Пливла собі скривавлена акула,

Пливла собі у вічну далечінь…