25.04.2013 15:50
для всіх
409
    
  6 | 7  
 © Оля Стасюк

Злюка

Злюка

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Ти сказав, що я – зла.

Ти сказав, що я – дивна і злюка.

А я просто сердита. Сердита на тебе і сон.

Просто в мене сьогодні були не такі теплі руки.

І вуста захололі. І дощ прямо лив на балкон.

А іще в мене погляд сьогодні тримавсь захололим.

Ще була я сердита на дощ, що так різко пішов.

Ти не вник у деталі мого водянистого болю,

Що від нього морозились думка і серце. І кров.

Мені снилася річка. Така захолола, як руки.

Не повіриш – русалоньки геть не співали пісень.

Ну я дивна – то й що? Але зовсім, ну зовсім не злюка!

Ти був надто закоханим в цей дуже вітряний день.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.04.2013 00:26  Суворий => © 

Злюка прекрасна...

 26.04.2013 00:20  Сон Блакитного Сонця 

так..пішов я спати

 25.04.2013 16:54  Деркач Олександр => © 

Класний вірш!

 25.04.2013 16:04  Ірина Затинейко-Михалевич 

овіяна свіжістю поезія, коли навіть від дощу при побаченні струм по душі біжить і віддає десь аж за потилицею))) це ось в мене така промайнула згадка про такі тремтливі юні зустрічання закохані. ПРЕКРАСНО!!!

 25.04.2013 15:58  Каранда Галина => © 

чудово пишеш).

 25.04.2013 14:50  Чернуха Любов => © 

Олю, вигрівайтеся вже трохи на сонці, радію, що Ви не злюка!

 25.04.2013 13:54  Ірина Лівобережна 

Прекрасно! А на емоціі хай любий не зважає!! Я сама така - вітряна і непостійна! Дуже залежу від усіляких нюансів!! ))))