Неодмінно зайду. Розбуди на світанку
О вісім піду. Прохолодно ще зранку!
У сонних очах відбивається море
Море сплячих хмарок і невидимі зорі
На обличчі роса, сльозою ридає
Ти якась не така. Тебе не кидаю
Я залишу тебе лише до обіду
Розпускається день. Прибіжу неодмінно
Зашарілося небо, рум’янцем покрилось
Розлучатись з тобою мені так би не хтілось
Піду вже. З тобою ще гірче.
Без тебе. Закутаюсь в весну. Писатиму вірші
