Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.05.2013 19:34Лист
Фантастика  Про майбутнє  Про землю  Про батьків  Про мову  
Лист із майбутнього
20001
Без обмежень
© Рибаченко Олена

Лист із майбутнього

Вітаю, дорогий мій предок!

Маю шану до тебе лише через те, що вдячна за життя. Та світ, який ви нам залишили викликає лише огиду та бажання рахувати дні до кінця. Ми живемо у страшні часи, коли світом заполонив так званий прогрес та цивілізація, де немає нічого природного, нічого того, про що говориться в казках та легендах, які дивом дійшли до наших днів.

На землі використовується одна мова – програмування. Все виконують машини, а люди живуть майже ізольовано. Ваші сучасники мали рацію, передбачаючи запрограмованість населення. Усе чітко та раціонально. Ніяких зайвих думок, ніяких зайвих слів. Та і не може у нас їх бути, мова програмування для цього не призначена, а тому і не передбачає таких функцій.

Ще рік тому я жила як і всі, однак випадково потрапила у таємний засекречений архів. З цього все і почалось. Там знаходяться останні книги, які дивним чином не були знищені. Я встигла непоміченою вийти звідти, прихопивши декілька екземплярів.

 Мого прадіда вважали чаклуном, бо зберігав у себе декілька книг та умів розшифровувати ці знаки, тобто читати мовою, яка колись панувала на нашій землі.

Моя родина остання, яка збереглась у тій формі, яку знаєте ви. Всі решта народжені штучно, мають вбудований інтелект та закладені функції для життя. Можливо, я остання, хто володіє природною мовою та народжена природним шляхом. Остання, хто має ДУШУ.

Саме тому відчуваю, що можу щось змінити. Це і є моє призначення. Зв’язок з минулим заради майбутнього. Я остання, хто знає рідну мову, хто може прокласти місток у часі. 

Витративши роки на побудову машини часу, не тієї, яку ви описували,  а лише примітивної її копії, щоб передати цей лист та вплинути на хід історії. Це останній шанс  щось змінити.

Мене вважають дивачкою та мрійницею, що є гіршим за божевілля, обгородили будинок та приставили охорону, вважають, що я становлю неймовірну загрозу і, навіть, у лікарні для психічно хворих відмовились мене утримувати. От так і живу відірвано від світу, харчами забезпечують шляхом безконтактного постачання.  Та я і щаслива. Дивитись на цей світ, усвідомлюючи, що нічого не можу змінити,  нестерпно.

Читаю книги і не розумію, як міг світ до такого докотитися? Геніальні думки! Геніальні ідеї! Усе, що потрібно, для створення ідеального світу в них є. Що ж могло такого статися? Чому ці ідеї не були втілені в життя? Ви є геніями і бовдурами водночас. Ви маєте ідеї, та не можете їх втілити в життя. У вас ще є душа, та вона атрофується, коли стає зайвою.  Ви говорите про те, що байдужість вбиває, і маєте рацію. Люди гинуть, а ніхто навіть не звертає на них увагу. Знищується місто – а вам байдуже. А  це зв’язок між поколіннями. Ми не помираємо, а просто переходимо в інший вимір. Саме у тих будівлях живуть душі, які захищають, які є вашими предками. І ви б ще довго з нами жили, якби не показали приклад наступним поколінням, як цей зв’язок переривати, просто знищивши те, що створили до вас. А ви цим і вбили своїх предків та себе. Наші технології дозволяють це  бачити, але бачити, нажаль, уже немає чого. Знищили майже все. Останнє, що не дає перервати ще зв’язок – це моя родина. Ми зберегли мову та родинні звичаї. Надіюсь, цей тонкий зв’язок і стане порятунком. Лиш почули б ви мене, мій крик, крик останньої душі на цьому світі.

Не мовчіть! Прошу! Тільки не мовчіть! Німий народ – це не народ, це раби! Це запрограмовані роботи! Лиш пам’ять та мова можуть нас врятувати! Збережіть родину! Збережіть народ! Апокаліпсис, якого ви так боїтеся, уже почався! Він розпочався з вас, а існуємо в ньому ми! У результаті вашого бездіяння  та вашого мовчання!

Ви ще все можете змінити! Лиш не мовчіть! Благаю!

Р.О.

23 лютого 2560

Київ
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Лист
21.05.2013 © Музичка Ольга-Леля
Лише тому кому присвячено
12.05.2013
Лист із майбутнього
28.04.2013 © Охремова Любов
Уривок з щоденника
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 3.67 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+0+0+0+1)
Переглядів: 172  Коментарів: 2
Тематика: Проза, лист, програмування, прадід, душа, машина часу, думки, німий народ, звичаї
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.07.2013 00:39  Інна для © ... 

Антиутопія нині один з найпопулярніших жанрів. Ваш лист міг би стати частиною чудового роману чи повісті, яку б я із задоволенням прочитала. Проте все ж не завадить додати трохи світла до цієї темної палітри, адже надія помирає останньою... 

 12.05.2013 21:16  Коруняк Жанна Борисо... 

Щось дуже песимістично. І це весною!!! А що означає 2560. Невже Ви й справді думаєте, що люди навколо бездушні тварі. Ми вже кінець світу в цьому році пережили і нічого клигаємо! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди