17.05.2013 00:00
Без обмежень
209 views
Rating 5 | 3 users
 © Василий Негретов

Родина

  Солнца луч, сиянье неба,

  Дымкой кружат облака.

  Там вдали - колосья хлеба.

  Рядом - тихая река.

  

  Гладь блестит что глазу больно.

  Мирно плещется волна.

  Сердце в радости спокойно,

  Теплотой душа полна.

  

  Белка быстрая. на ветках,

  Спелый кушает орех.

  Думать нужно и о детках,

  Чтоб хватило, да на всех.

  

  Пчёлы дружною семьёю

  Улей строго стерегут,

  Кружат низко над землёю,

  Мёд "ворам" не отдадут.

  

  Муравей взял груз тяжёлый,

  В дом родной к себе несёт,

  Возвратится, ищет новый,

  По труду ему почёт.

  

  Вот журавль с гнезда слетает -

  Показной птенцам полёт,

  Ветер стран других он знает

  И птенцов туда зовёт.

  

  Нет нигде, на всей планете,

  Куда сможешь ты дойти,

  Места лучшего на свете 

  И роднее не найти.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Про природу

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Любовные стихи  "Сказочное солнце" | Василий Негретов». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Негретов Василий Анатольевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Негретов Василий Анатольевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо