31.05.2013 00:00
для всіх
303
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

Світанку, смутку ясний ночі...

Світанку, смутку ясний ночі...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Світанку, смутку ясний ночі,

Твоє зі сну гаряче сонце

Вже зашарілось неба краєм.

Його проміння барвограєм

Сипни коханому в віконце,

Коли зі сну розплющить очі.


Ласкавий дню, світанку брате,

Вели вітрам знайти далеку

Чужу місцину невідому…

Хай з рідного обличчя втому

Розвіють і остудять спеку,

Де буде милий мій ступати.


Мій вечоровий оксамите,

Зроси казкових снів омани,

Мов чари, любому на вії,

Хай збудуться щасливі мрії,

Як сонце скотиться в тумани,

Пахучих трав росою вмите.


Чаклунко-ноче, наостанку

Сяйни Чумацьким Шляхом всюди,

Щоб ним коханий повернувся…

Або у сні хоч усміхнувся,

Як місяць шепотіти буде

Зір тиховійну колисанку.


Світанку, смутку ясний ночі…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.06.2013 19:54  Оля Стасюк 

романтично)))))))))

 31.05.2013 20:19  Світлана Рачинська 

Чарівно)

 31.05.2013 12:24  Деркач Олександр => © 

Чудовий світанок, з надією...

 30.05.2013 22:40  Каранда Галина => © 

така тужлива пісня.... принаймні, я так прочитала...