10.06.2013 10:52
Без обмежень
90 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Нестерівська

Просто

Це ангелів країна безіменна –

Щасливий двір покинутий для раю.

Я пам’ятаю, що я пам’ятаю …

Хоча забути гнуло сьогодення.


Стежки ногами бігли безголосі,

Зірки світили – віддих по планетах.

Я знаю: я родилася поетом

Тих срібних ниток в мене у волоссі.


Бо кожна нитка безліч зна історій –

Немов ті миті вчать законів світла.

І вулиця, трояндами розквітла,

Дарує нам ясну сторінку долі.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "З майбутнього ..." | Індіго Лана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Дякую" | Індіго Лана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.06.2013 07:32  Ірина Лівобережна 

Дуже гарно! )) 

 10.06.2013 16:41  © ... => Наталія Сидорак 

Дякую за Вашу думку 

 10.06.2013 14:36  Ірина Затинейко-Миха... 

им... 

 10.06.2013 13:39  Наталія Сидорак => © 

Гарно пишете) 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо