Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.06.2013 00:00Мініатюра
Для дорослих (18+)  Про любов  
01000
З дозволу батьків
© Имаго

Вокзал. Л.

так часом буває

присвячено С.
Имаго
Опубліковано 11.06.2013 / 17331

В темному мороці ночі, язики багаття   химерно танцювали і норовили укусити її за пальці. Вона гріла руки. Місто давно спало. На Лисій було якось незвично тихо. І куди тільки поділись юні мракобєснікі, що опісля заходу сонця  паломничали тут? Стало якось зимно, підсунулась ближче. Тріснула зверху гілляка,здригнулась , потім відлягло – білка вовтузилась  з чимось їстівним. Згадала що сама голодна. Усміхнулась. Треба ж бо пожитки свої роздивитись, наспіх закинуті в наплічник. Просунула руку під одяг, намацуючи дно,витягує невелику бляшану коробочку, потрясла,знов  нервово усміхається.  Достатньо, щоб забити, достатньо щоб  з`їбатися кудись подалі.

  Збиралось наче на дощ. Доведеться знайти собі притулок в потерні, благо вона має бути поруч. Пам`ять і на цей раз не зрадила. Вогко. Наплічник під бока, цеглину під голову, так і до світанку недалеко.. Прокинулась від шуму електрички. Довго не могла збагнути,  що вона тут робить.

   Галасливий, смердючий київський залізничний вокзал. Сасіска в лаваше. Квартіра пасутачна.

Онде каліка в голубому береті притис рукою струни гітари. Жалібно так. Яка та гітарна доля,мандрівниця зашарпана. До потягу майже 40 хвилин. З динаміків на вулиці бахнуло Прощание Славянки. Якось химерно було це слухати. Сіла на східці біла Мак Дональдсу. Відчула як чиїсь руки лягли на плечі. Знав же, що тут знайде її. Навігатор, хрєнов. Можеш не пояснювати. Або з нами, або проти нас. Морозиво на останок. Хрещатик. Символічно?

Шарпнувся поїзд, рушив з місця. Дивилася у вікно,рахувала в голос зупинки. Наче не вірила своєму щастю. Спитав, що ж буде далі. Дурний. А далі ж світле майбутнє,чи не сам про нього захлинаючись від збудження говорив J  За старою звичкою никає сахарок від Укрзалізниці в карман, п’є несолодкий чай. Дай же нам, Господи, життя солодке. Так і поснули.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.10.2017 © Іван Петришин / Нарис
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
05.10.2017 © Олег Корнійчук / Новела
Системний аналіз (Частина 4)
29.09.2017 © Сліпокоєнко Роман / Оповідання
Медові руїни
21.09.2017 © Олег Корнійчук / Новела
Системний аналіз (Частина 3)
15.09.2017 © Саня Малаш / Оповідання
АнтиСНІД
Мініатюра Про любов
15.09.2013 © Ірина Червінська-Мандич
Пісні
11.06.2013
Вокзал. Л.
01.04.2013 © Дана Славонік
Самотні вдвох
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 1 (0+1+0+0+0)
Переглядів: 208  Коментарів: 2
Тематика: Проза, мініатюра, вогко, залізничний вокзал, поїзд
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.06.2013 13:58  Іміз 

ви гарно пишете, тільки (суто субєктивна думка) ж можна обійтись без русизмів і матюків...вмієте відчувати слово...цікаво, можна запитати - гострі слівця у тексті - яку вони для вас і для читача мають відігравати роль? 

 10.06.2013 23:24  Суворий для © ... 

пробіл ставиться після коми, але ні в якому разі не перед, тире відрізняється від дефіса пробілами на початку і в кінці...

Правимо недоліки набору...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +68
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +100
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +105
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +109
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди