12.06.2013 11:03
для всіх
235
    
  8 | 8  
 © Бойчук Роман

До тебе лиш… За будь-що…

До тебе лиш… За будь-що…

У кронах верховіть твоєго саду

Я вітром шепотітиму в листах;

Весною - цвіто-, в осінь - листо-падом..,

Кружлятиму, неначе долі птах.


Улітку стану пухом тополиним

І ароматним шлейфом цвіту лип...

До тебе лиш я звідусіль прилину,

За будь-що віднайду ясний твій лик.


А взимку прилітатиму я завше

У вихорі танцюючих сніжин,

Рожевість щік твоїх собі узявши,

Я снігопад - в слідах твоїх стежин.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.06.2013 08:09  Ірина Лівобережна 

Чудове кохання! В усі пори року! Ви просто молодчинка! )))

 12.06.2013 22:23  Сашко Новік => © 

гарно. пори року

 12.06.2013 18:52  Ірина Затинейко-Михалевич 

гарно так...по іншому тепер сприймаю Твої поезії!!!

 12.06.2013 15:36  Наталія Сидорак => © 

Теж сподобалося, особливо це "Рожевість щік твоїх собі узявши". Плюсую.

 12.06.2013 11:50  Володимир Пірнач => © 

Тепер всі твої тексти читаю твоїм голосом :)
Гарнийтекст.

 12.06.2013 11:26  Тетяна Белімова => © 

Гарно... Подобається постійність... Принаймні ліричний герой так обіцяє... А життя вже наведе свої корективи...

 12.06.2013 10:51  Деркач Олександр 

Красиво...

 12.06.2013 10:21  Світлана Рачинська => © 

Чаруюче послання...))
чудово