Нове покоління виросло з каміння -
В новім покоління спрага за грішми.
Я розпочинаю акцію спасіння,
Щоб зробити звірів (?) справжніми людьми.
Без керма, без спину – ніж тобі у спину,
Заздрості послужать завжди залюбки…
Та хіба з такими можна Україну
Із колін підняти аж понад зірки?!
Фантазер і мрійник, молодий розбійник
Не візьме у руки молот чи весло,
Бо йому потрібен тільки благодійник,
Що завжди похвалить, тицьнувши «бабло».
Стоп! Ти, темна сило! Зупинись, могило!
Не ковтай цих хворих дочок і синів.
На просторах рідних виростуть їм крила.
Тільки б повернути їхніх матерів!
Мамо, мамо, мамо, сімома вітрами
По усій планеті розішлю листи.
Повернись додому, та не журавлями,
А любовю й сміхом, який мала ти.