Раптові думки
і чого тільки не спаде в розум від самотності...
іноді думки бентежать хаотичністю - їх неможливо впорядкувати і пояснити логічно - і викладаєш їх потоком свідомості, або фразами, або ж уривками фраз - даний текст я подаю кожним реченням окремо, з абзаца, наче віршованим куплетом, але...
навіщо? звідки (чи від кого?) вони з"являються мені, ці думки-прибульці, блукачі світами?..
а, може, вони в супутники мені з інших світів у моєму світі?..
чи вони сталкери у руїнах колапсуючого Всесвіта?..
час - явище не тривке...
час знищЕнний у чорній дірі Всесвіта...
лише інформація вічна...
вона не підвладна ані чорній, ані білій дірі Всесвіта і існує скрізь вічно...
усупереч навіть НЕ ВІЧНОСТІ ВІЧНОГО вона присутня і в темній, і у світлій матерії світобудови, і у сірій, чи зовсім вже у ніякій...
і той, хто володіє інформацією - володіє світом, нашим, земним...
ні! дурниця - світом володіє утримувач носія інформації...
але і він, такий утримувач інформації, смертний...
і створена ним імперія також не вічна і, переходячи від спадкоємця до спадкоємця, вона, врешті решт, розвилюється...
і не має значення з яких причин - чи то від зовнішнього тиску, чи з внутрішньоімперських чвар - але вона припиняє у відміряному їй часом строк своє існування...
уламки тої імперії розповзаються по світу, а сконцентрована в них (в уламках) інформація стимулює рух суспільства до інтелектуального, гуманітарного і духовного вдосконалення...
немає, не було і бути не може ідеального , вічного утримувача інформації - він зникає безслідно з плином часу у чорній дірі небуття разом із тайною знищення, чи вбивства носія інформаціїї - носій завжди невідомий, ніколи і нікому...
людина, в якій би іпостасі вона не перебувала - взагалі явище тимчасове...
чи то пересічний громодянин, чи то безробітний емігрант у державі, чи то політик, чи то олігарх - усе тимчасовість, біологічне добриво, умаснення грунту, земної поверхні...
чи то мільярдер (мільяр - дер...цікаві складові!), що створює фонди для "прання" брудного і кривавого капіталу, маскуючи ці фонди під благодійністю і збиранням корисної людству інфоромації, купуючи таким чином індульгенцію на вже скоєні злочини і на злочинні дії на майбутнє проти людини і держави як такої взагалі...
до речі - що стимулює злочинність?..
прагматизм?..
меркантильність?..
чи бажання накопичувати інформацію з метою створення особистих благ?..
у процесі накопичення інформації мільярдеру, що завжди перебуває при владі прямо, чи опосередковано... - йому начхати на гуманізм, милосердя, духовність і культуру...
але ж за відсутності культури державного мислення, ти вже є потенціальний злочинець...
злочинець у кубі, якщо, перебуваючи при владі, плюєш у душу людям, населенню, всьому народу, нації держави...
отже, так воно вже виходить стосовно нашої держави, зличинність стала розумінням відносним - бо злочинець кожен і ніхто...
адже влада у нас зараз є апофеозом цинізму у ставленні до державності певної частини людей в країні...
та усе смертне і колись таки закінчується і лише саме ця інформація тимчасовості всього вічна...
і суспільно активна, і пересічна людина, і людина бідна, і багатій - у вічності інформації усі ми тимчасовість і в інформативному, на перший погляд, хаотичному перетвороенні ми перебуваємо у вічному русі до досконалості - отже, ми не вічні, але й не даремні у космосі життєтворення...
передаєм естафету від покоління до покоління з надією у майбутньому - і, бажано, у найближчому! - на комфортне, затишне, рівноправне і справедливе існування кожного у суспільстві...
пошесть на хамство і криваве, злочинне накопичення мільярдів у нашій, наприклад, державі повинна нарешті вже скінчитися і то як найскорше - надто разючий, аміачний сморід від злочинної зграї по країні - люди задихаються...
що нам підказує тут наш розум, наша пам"ять і отримана в сьогочассі інформація?.. - бюрократичні мури міцні, але ми міцніші, отож - не спи, рухайся, не бійся...
і чого тільки не спаде на думку від самотності і нудьги - певно, то все графоманія ображеного аборигена...
