Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.06.2013 00:00Казка
Про життя і смерть  
Притча про чарівника і його овець
30100
Без обмежень
© Георгій Гурджієв

Притча про чарівника і його овець

притча

Жив-був собі чарівник, який мав велику отару овець. Кожний день він забивав і з"їдав одну вівцю зі свого стада.


Вівці завдавали чарівнику чимало мороки: вони розбігалися по лісу, і доводилося витрачати багато часу, щоб спіймати одну, а інших знову зібрати докупи. Та, яку він хотів забити, починала відчайдушно пручатися, і її верещання лякало інших.


І тоді чарівник придумав таку хитрість. Він поговорив з кожною вівцею окремо і кожній дещо навіяв.


Одній він сказав: "Ти не вівця, ти так само людина, як і я. Тобі не треба боятися: адже я їм тільки овець, а ти – людина і мій найкращий друг".


Другій він сказав: "Ну чому ти тікаєш від мене, як інші вівці. Ти ж левиця: тобі нема чого боятися. Я вбиваю тільки овець, а ти мій друг".


Третю він переконав у тому, що вона – вовчиця, яку він глибоко поважає. Він, як і раніше, буде кожного дня вбивати одну вівцю – але вовчиці, ясна річ, це не стосується. Їй не потрібно стерегтися.


І так він поговорив з кожною вівцею – і кожну переконав у тому, що вона – не вівця, а зовсім інша тварина, відмінна від решти овець в отарі.


З тих пір поведінка овець докорінно змінилася. Віднині вони спокійно паслися і не тікали до лісу. І коли чарівник забивав чергову вівцю, інші думали: "Ну от, забили ще одну вівцю. А мені – людині, левиці, вовчиці, найкращому другу чарівника – мені не потрібно боятися".


І навіть ті вівці, що він їх забивав, – вони більше не пручалися. Чарівник підходив до якоїсь і казав: "Друже, ми давно не спілкувалися. Ходімо, треба порадитись щодо овець". І вівця гордо йшла з чарівником; і він дійсно розпитував її, як там справи в отарі; жертва радо розказувала йому про все, що знала; а потім чарівник її забивав. Робив це досить швидко, отже, – та не встигала нічого зрозуміти.


Чарівник був задоволений: він високо підняв самооцінку кожної вівці, і тепер вони не думали про невідворотність смерті. Вони позбавились надмірної невротичності, насолджувались життям і спокійно скубали травичку, – внаслідок чого їхнє м"ясо стало набагато смачнішим.


І так протягом багатьох років чарівник легко управлявся зі своїм великим стадом.


А найцікавішим є те, що вівці стали йому допомагати. Якщо раптом якась надто кмітлива вівця починала здогадуватися про те, що відбувається насправді – інші вів... тобто люди, левиці, вовчиці - найкращі друзі чарівника – вони повідомляли його про дивну поведінку і небезпечні речі цієї "розумної" вівці.


І наступного дня чарівник із задоволенням її з"їдав.

___________
Георгій Іванович Гурджіев 9 січня 1872 — 29 жовтня 1949, — філософ-містик, композитор і мандрівник .
Надрукувати
*Збереження публ. для прочитання пізніше
31.05.2013 Поезії / Вірш
КОНЕЦ ПРЕКРАСНОЙ ЭПОХИ
20.06.2013 Поезії / Гумореска
Свиняча мораль
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
Казка Про життя і смерть
25.02.2014 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
В гробі вертикально
18.06.2013
Притча про чарівника і його овець
14.12.2012 © Тетяна Чорновіл
СОБАКА НА СІНІ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+0+1+0+0)
Переглядів: 344  Коментарів: 14
Тематика: Проза, казка, вівці, чарівник, людина, вовчиця, стадо
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.11.2016 09:24  Каранда Галина для Артюх Леся Вікторівна 

вроджений точно... а курси існують такі для баранів, які мріють стати пастухами))) вони за них гроші платять)))... 

 10.11.2016 23:04  Артюх Леся Вікторівна для Каранда Галина 

Але ж як багато є пастухів таких...Десь курси мабуть спеціальні проходять, а може це вроджений талант?(((( 

 20.06.2013 21:33  Олександр Новіков для Каранда Галина 

так як мені навіяли про теорію змови то чарівник явно не я 

 20.06.2013 12:08  Марієчка Коваль для Ірина Лівобережна 

)) ну звичайно, воно важко. всім щирим важко. ну нічого. 

 20.06.2013 12:06  Марієчка Коваль для Каранда Галина 

ну всіх зразу не з їдять, хтось візьме і смиється подалі. мені це знайоміше, хоч як неправильно зараз звучить це слово.. 

 20.06.2013 08:24  Ірина Лівобережна для Марієчка Коваль 

Друзі є різні... Скажімо так - колеги по роботі, яких вважала друзями, часто зраджували мою довіру. Тепер дуже важко сходжуся з новими людьми... В інеті якось простіше. Набагато! ))) 

 20.06.2013 00:31  Каранда Галина для Марієчка Коваль 

так все правильно щодо баранів, що впруться і будуть вважати себе баранами.... в притчі ж цей момент оговорено - таких з"їдять першими... чи тобі цього не знати?... знаєш же... Марійко, пастух тут не лінтяй, а самозакохана хитра сволоч... а щодо "жер одні вівці" - тут ти не права))))) вівці - вони такі різноманітні))) і на м"ясце, і на вовну, і на шкіру, і так, попідмекувати:)))))))))) 

 19.06.2013 23:37  Марієчка Коваль 

цікава думка, але от так і лізе мені написати тут, Який йолоп той пастух, що не вмів нічого більше робити, заробляти, жер одні вівці, да ще й спосіб простіше не міг придумати, як їх ловити,.. бо все ж така дипломатія полюбом не проканає із всіма хоч і дурняшками, є такі барани,от як я часом, що упруться і будуть все життя вважати себе саме баранами, і втікати від того п. подалі, бо хай би хоч заслужив ту дорогу довіру без гіпнозу і чар, то може уже було б все... ну виглядало краще. бідні вівці, короч... а пастух лінтяй. 

 19.06.2013 23:31  Марієчка Коваль для Ірина Лівобережна 

ваші... останні слова про довіру до друзів , у вас не було ніколи до них довіри? 

 18.06.2013 12:29  Ірина Лівобережна 

Дуже цікаво! Читала і перечитувала! Дуже подобається! Така глибока психологія... 

 17.06.2013 22:18  Каранда Галина для Олександр Новіков 

)як варіант можеш думати, що саме ти чарівник:)))) 

 17.06.2013 21:28  Олександр Новіков 

теорія змови))) цікаво мене вже з"їли? мабуть так=))) 

 17.06.2013 18:26  Марина Моренго для © ... 

як життєво і повчально. Ах, как мы падки на слова. И лесть нам всех милее..... 

 17.06.2013 18:18  Каранда Галина 

вчора прочитала цю притчу в газеті, і не змогла не виставити. Ледь знайшла в неті автора, бо, зазвичай, авторства й не вказують, і в газеті його теж не було. Притча занадто сподобалася, щоб псувати її римуванням, тому подала, як є. Розумний, виявляється, дядько, цей Гурджіев... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +36
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди