19.06.2013 13:05
для всіх
206
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Ярутка

Ярутка

з рубрики / циклу «Літо»

Цвітуть собі блакитні незабудки.

Тобі їх безтурботність до лиця…

Нарви мені зеленої ярутки!

У неї замість листячка – серця…


І хай зовуть траву цю талабаном,

Це вам – не жалюгідні спориші!

Вона мені ще й заспокоїть рани,

Хай не на тілі, хай хоч на душі.


Нарви ярутки ще до сходу світла,

Коли ще темінь поглинає сад,

Коли ще спить п’янке духмяне літо

У тих кущах, де наш вишневий ряд…


Наплутав знов? Не хочу незабудки!

Вони – якісь байдужі… Неживі…

Сама нарву зеленої ярутки.

Нехай іскриться літом на вікні.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.06.2013 20:49  Сашко Новік => © 

гарно

 20.06.2013 00:18  Каранда Галина => © 

) не Оля, а ходяча енциклопедія.... ) ще й віршована!))) клас!) 

 19.06.2013 19:50  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. На грицики схожа твоя ярутка-талабан! )))

 19.06.2013 16:01  Світлана Рачинська => © 

І знову лікувальна рослинка!!!
І вірш світлий, з лікувальними властивостями - дарує квітучий настрій!!!

 19.06.2013 13:16  Марина Моренго => © 

Хороший літній віршик. щось всіх на квітково-фантазійну тематику потягнуло))))

 19.06.2013 12:47  Ірина Лівобережна 

Чудово, гарно, зЕлено! Подобається! )))