20.06.2013 16:22
для всіх
1289
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Горобчик

Горобчик

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Я – малий горобчик,

Пустотливий хлопчик,

В літній зливі змок,

Бо не заховався,

В листі заливався

Щебетом думок.


День і знову ясний,

Тільки я, нещасний,

Крильця намочив.

Кличе воля неба,

Та сушити треба

Пір’я, чив-чив-чив!


Крильця підсихають,

Хоч коти чигають

Скрізь після дощу!

Й я від страху, звісно,

Горобину пісню

Сміло цвірінчу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.06.2013 11:16  Деркач Олександр => © 

 Чудово))))

 20.06.2013 21:46  Марина Моренго => © 

{#}чудово!

 20.06.2013 14:52  Тетяна Белімова => © 

Весела пісенька! Думаю, горобчики так і думають, і так почуваються!))

 20.06.2013 14:05  Світлана Рачинська => © 

Підтримую нищесказану думку...
чудово!

 20.06.2013 13:47  Каранда Галина => © 

наче й дитячий віршик... та наче й не дитячий...