це влучно ти сказала, що кохання
Це влучно ти сказала, що кохання
Для нас подiбне бабиному лiту,
Коли промiнням сонячним зiгрiте,
Тамує поле скарги та зiтхання.
Ще день-другий… негодою свiтання
Прийде i вiтрюган несамовито
На павутиння кинеться сердитий,
А срiбна нитка промайне востаннє.
Як павутиння, зникне почуття,
I замiсть нього зостанеться лише
Вiдлуння шалу, серденька биття,
Розчарування неприємна тиша.
Та ще кохаеться, ще не скiнчилась злива:
Приреченi найбiльш чекають дива.
