04.07.2013 15:35
Без обмежень
167 views
Rating 5 | 1 users
 © оксамит

осень

Осень - рыжая моя подруга!

У которой от солнца, золотая коса!

Как же все таки это прекрасно! 

Принимаю!  Ты зрелость моя.

Как творец в заломленном берете 

Достаешь ты мольберт неспеша,

Сколько красок и сколько в нем света,

Взмах рукой и картина жива.

Лист резной в позолоте сияет,

На траве холодок от росы.

Буйство красок душа замирает 

От такой неземной красоты.

Может скажут, стареешь немного 

свой с годами сундук теребя. 

Нет! Скажу, как же это прекрасно! 

Принимаю! Ты зрелость моя.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про осінь, Про красу, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «З новим роком "Привітання" | оксамит 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Філософський вірш "Так буває" | оксамит 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора оксамит.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.07.2013 16:06  Ем Скитаній => © 

"теребить сундук"?.. - якось незручно, погодьтеся...але почуття передані у віршику чудово... 

Публікації автора оксамит

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 9 | Знайдено: 50
Автор: оксамит
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: П`ять відтінків мене;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;