03.07.2013 11:05
З дозволу батьків18+
184 views
Rating 5 | 3 users
 © Оля Стасюк

Спалила душу

Спалила душу полум’ям безмежжя.

Тепер сиджу і думаю: навіщо?

Я легко переходила всі межі.

Я навіть вечір цей обрала – віщий.


Зібрала попіл із душі в долоні,

Тепер сиджу і думаю: допоки?

Шалена кров пульсує знов у скронях.

Спалила душу. Думала – неспокій.


Я ж думала – спалю мости, і рани

 Самі згорять. Вогонь був неозорий…

Душа – не Фенікс. З попелу не встане.

Вона завжди народжується болем.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Гра у хованки" | Оля Стасюк 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Плакати беззвучно" | Оля Стасюк 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оля Стасюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.07.2013 23:18  Олена Вишневська => © 

я з Вами згодна, так і має бути:) 

 03.07.2013 17:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

і помирає.... і знов народжується... і помирає.... жити ніколи! 

 03.07.2013 17:05  Тетяна Чорновіл => © 

Але ж народжується! Уже плюс!
Вірш гарний! 

 03.07.2013 17:04  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

згодна!!! дякую!!! 

 03.07.2013 16:55  Ірина Затинейко-Миха... 

дуже гарно...але якщо після спалювання - пишуться такі вірші...то оновлення уже почалося...) 

 03.07.2013 16:50  © ... => Олена Вишневська 

:) дякую за розуміння))) не знаю, в більшості випадків перехід межі погано закінчується. Але тут, у вірші, я говорю про межі не заради кохання. Це типу - не я ці межі ставила, не мені їх і дотримуватися. Ну щодо всяких там стереотипів і думок соціуму. Інколи допомагає. Інколи- летиш у прірву. 

 03.07.2013 16:48  © ... => баба Ляда 

спасибі) 

 03.07.2013 16:48  © ... => Володимир Пірнач 

дякую, дуже приємно) 

 03.07.2013 16:47  © ... => Каранда Галина 

я вже не знаю, що Вам писати у відповідь. дякую, дякую, щиро дякую!!!!! я не думаю, що це добре, коли людина "переживає" у думках і вчинках свій вік, бо її рідко правильно сприймають. Та й... нам дано час і вік для того, щоб робити щось конкретне у цей час і вік. А так - станеш у 20 років думати про пенсію і смерть... такі зазвичай погано кінчають...
Але я не така! В мене ж одні сині очі на думці)))) правда ж?)) 

 03.07.2013 16:32  Олена Вишневська 

А для коханих завжди всі межі переходиш...
Дуже-дуже! 

 03.07.2013 14:22  Олександр Новіков => © 

сподобалось 

 03.07.2013 14:00  баба Ляда => © 

Дуже сподобався вірш! Змістовно і зрозуміло..."душа - не Фенікс. З попелу не встане." Класно! 

 03.07.2013 13:54  Володимир Пірнач => Каранда Галина 

Я теж задавався цим самим питання.
У мене просто не вкладається в голові..
Знімаю кептур. 

 03.07.2013 13:52  Каранда Галина => © 

Олю... скільки тобі років... мені часто здається, що ми ровесники... чесно, вибач... ти пишеш і відчуваєш настільки зріло, що мені плакати хочеться... від співчуття... і від поваги... не знаю, від чого, але це точно не велике щастя - так писати... хоч це і величезний талант. 

 03.07.2013 11:02  Лана => © 

гарно)) 

Публікації автора Оля Стасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 17 | Знайдено: 98
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ти - Людина! Я - Людина...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;