09.07.2013 00:00
18+
251
    
  10 | 10  
 © Олена Вишневська

Цілуй

Цілуй

Цілуй мене! Чуєш? Цілуй до нестями

Нестримно, шалено  вуста божевільні.

І не поспішай до фіналу, повільно

Пробуджуй цілунками хвилю цунамі.


Цілуй мене! Знаєш, яка насолода

Торкатися вуст твоїх знову і знову?

Вершкових, медових… З тремтінням нервовим

Щоразу здійматись в польоті свободи.


Цілуй мене! Чуєш? Цілуй, не вагайся!

Торкнися безмежно жаданого трунку.

А хочеш, я стану для тебе рятунком

В безкрайньому просторі? Тільки вертайся!



08 липня 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.07.2014 12:28  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово! Воїстину справжня жінка! Привіт ельфеняті.

 09.07.2014 01:49  Панін Олександр Мико... => © 

У вірші - чудово, чарівно. У реальному житті кликати і обіцяти - небажано.

 10.07.2013 02:17  Каранда Галина 

гарно!

 09.07.2013 16:22  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Приємно читати!

 09.07.2013 08:04  Тадм 

гарно....

 08.07.2013 22:15  © ... 

Дякую.

Хочеться вірити, що розтавання це просто сходинка до нових зустрічей :) з поцілунками

 08.07.2013 21:41  Світлана Рачинська => © 

Дуже гарно) Чуттєво і ніжно, так як і має бути))))

 08.07.2013 18:56  Ем Скитаній => © 

віршик чудовий, променіє радістю і щастям, але...цілунки - вони що, прощальні тут?..