Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.07.2013 18:48Вірш
 
Принцеса у вежі
90000
З дозволу батьків
© Оля Стасюк

Принцеса у вежі

Оля Стасюк
Опубліковано 10.07.2013 / 17929

Кінь твій хрипів під моєю вежею.

Я тобі знову кинула квітку.

Думаєш, легко – у волі обмеженій?

Це ж наче пташку закрити у клітку.


Ти говорив і співав дуже солодко,

Перстень мені дарував із сапфірами,

Білі браслети із білого золота…

Милий, а я ж тобі справді повірила!


Слухала думи, байки із поемами -

Серце ж не знало, що лишиться з ранами…

Що почуття раптом стануть проблемою…

Я тепер знову сама – з кайданами.


Принце, тебе зустрічають хліб-сіллю,

Тільки не звільниш мені ти крила –

В замку моєму святкуєш весілля

З тою, яка мене тут зачинила.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.07.2013 Поезії / Вірш
Три клаптики душі
11.07.2013 Поезії / Вірш
То не ніч…
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Зім`ятий нарис
06.12.2016 © Олена Яворова / Любовний вірш
Кохай...
05.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Недочитано
05.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Сонце в вінку канарок
01.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Цей готель зустрічає теплом...
Перші болючі почуття
30.06.2011
Самотня
04.07.2013
Алхімік
10.07.2013
Принцеса у вежі
12.07.2013
Мисливець за серцями
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 9 (9+0+0+0+0)
Переглядів: 1996  Коментарів: 23
Тематика: Поезії, вірш, вежа, клітка перстень, милий, думи, серце, почуття, весілля
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.07.2014 23:41  Панін Олександр Мико... для © ... 

Таке життя, на жаль. 

 13.07.2014 22:22  © ... для Панін Олександр Миколайович 

це якось навіть жорстоко)))  

 10.07.2014 13:53  Панін Олександр Мико... для © ... 

Та, що зачинила, ніколи не матиме спокою. 

 16.07.2013 11:53  © ... для Наталія Сидорак 

Все рівно - коли живеш, коли вчишся, все рівно щохвилини чогось чекаєш. Це як підсвідомо. І тут ще виникає велика проблема, коли за багато років чекання створюєш дуже ідеальний образ, під який не підходить ніхто з населення Землі. Тоді просто розчаровуєшся.. Не люблю розчарування. Це як в дитинстві - чекаєш подарунків, а їх не дають і ще твої якісь забирають для зовсім чужих тобі людей. Про мудрість - згодна! Ми колись вчили по історії чи етиці про стан атараксії - це в Древній Герції "блаженний стан" мудреця, повний зовнішній та внутрішній спокій. Це коли не потрібно ні терпеливості, ні сміливості, а просто живеш і насолоджуєшся спокоєм душі. Хоча... це інколи нудно, напевне. 

 16.07.2013 00:58  Наталія Сидорак для © ... 

А ще багато чому вчить нас - вчить, що ніщо не вічне, що життя - штука скінченна, що треба думати і аналізувати свої вчинки і вчитися на них. А ще краще - вчитися на помилках інших (проте це страшно складно - такі ми люди). Перечитай це все років через 10 - здивуєшся, наскільки зміниться твоє світобачення... А на рахунок світогляду - депресивний світогляд - це не так погано, на мій погляд. Це говорить про те, що ми не згідні з сучасним порядком речей, це наштовхує нас на роздуми, це спонукає нас шукати інші...

 11.07.2013 21:00  Каранда Галина для © ... 

вірю... 

 11.07.2013 19:02  © ... для Тетяна Чорновіл 

ага, здрасті! завалященького! мені - тільки перший сорт! а коли нема - сама буду! в мене дощ є! 

 11.07.2013 19:01  © ... для Володимир Пірнач 

гм..... жінкам інколи подобається, коли їх бояться. )))) 

 11.07.2013 19:00  © ... для Марієчка Коваль 

ну.... очі замилювати і зуби заговорювати - це принци! а співати - згодна) 

 11.07.2013 19:00  Тетяна Чорновіл для © ... 

Гляди! Може таки не випробовувати долю з тими крильми... Може все-таки принца якого завалященького почекати! ))))) 

 11.07.2013 18:58  © ... для Наталія Сидорак 

Душа! класний коментар, дякую. Суть зрозуміла - і погоджуюся. Просто це оптимістичніше, ніж мій світогляд взагалі... чекати, поки дійде.... я - максималістка, хочу тут і зараз. А щодо фрази "що нас не вбиває - те робить нас сильнішими" - тут ніколи не була згодна. Біда чи недоля - вона як черв, точить зсередини, потрохи.... і вбиває. 

 11.07.2013 18:53  © ... для Каранда Галина 

та знаю я, знаю навіть більше, чим всі уявляють... мені здається, я вже зробила вибір.... лишаюсь собою... але, щоб не нервувати і не шкодити людям, замикаюся. сама. Я - моя вежа. Замикаюся сама в собі. (написала - ух! аж плакати хочеться)
а добре, що на портал всі ці закони суспільства не діють! я тут ВІЛЬНА! 

 11.07.2013 18:45  © ... для СвітЛана 

так, як є. Якби ж ми жили, як у мультику. Дякую за розуміння) 

 11.07.2013 18:45  © ... для Тетяна Чорновіл 

та ну їх, цих принців! обманщики!
..... тобто варіант втечі Ви не допускаєте? не вірите в мої сили? я ж - крилата! відійду від втрати і полечу!!!!!!!!! 

 11.07.2013 17:47  Марієчка Коваль 

аха)))) уявилось в реалі. Кинула б тоді обуха йому)))))))) а цеє... пісні солодкі ти співай, це принцесам треба робити, а не принцам. 

 11.07.2013 11:38  Володимир Пірнач для © ... 

Ти знаєш, Оля, я боюся таких жінок як ти..
Шикарно.
Плюсую. 

 11.07.2013 02:02  Наталія Сидорак для Каранда Галина 

тоді ми в одному човнику))) 

 11.07.2013 01:46  Каранда Галина для Наталія Сидорак 

саме це я хотіла сказати... 

 11.07.2013 01:45  Наталія Сидорак для © ... 

А вірш супер! Моє чудово! 

 11.07.2013 01:45  Наталія Сидорак для © ... 

А я вважаю, що нічиї замки палити не треба... Це життєвий досвід - щоб жити правильно і думати правильно - треба періодично і падати, і обпікатися... Так, це боляче... Але, що нас не вбиває - те робить нас сильнішими... На цих помилках формуються життєві позиції і устої... Такі ситуації формують характер. А ламати себе, щоб відповідати стандартам юрби, палити замки (для чого? - щоб привернути до себе увагу?) - це зрада самій собі. Повір, Олю, той, хто зможе зрозуміти кожну краплинку твоєї душі, існує... Просто до нього шлях може бути трішки довшим, ніж очікувалося... Але вибір завжди лишається за тобою - ти можеш іти до нього, падаючи і спотикаючись, але залишаючись собою, або ти можеш почати палити замки... Але що для тебе важливіше - твоя душа, чи відповідність запитам ТАКОГО суспільства, яке зараз є в Україні? 

 10.07.2013 21:11  Каранда Галина для © ... 

сумно. дуже сумно. зазвичай так і буває. виграють найжорстокіші й найхитріші. у тебе є вибір - сидіти замкнутою в замку і залишатися собою, чи ... виграти і зачинити когось у замку... Ти жалілася, що я кажу тобі правду... )))))))))))) ще не всю, Олечко, ще й не всю...
Олю, нам не лишили вибору. Вилазьмо з вежі! спалимо парочку чужих замків - лише тоді нас стануть поважати... правда, тоді самим з собою доведеться домовлятися, та то таке... побічні ефекти... 

 10.07.2013 19:48  СвітЛана для © ... 

Оце так... Печально, що так стається. Зразу усе сприймала мультиком, а закріпилось усе жорстокою реальністю.
Гарно Олю) 

 10.07.2013 19:19  Тетяна Чорновіл для © ... 

Біда та й годі! В тебе є вибір: кинутися з вежі, або чекати іншого принца! ))) Може інший виявиться вірним принцем! Вибирай другий варіант. Кинутися з вежі ти завжди встигнеш!
Вірш гарний, спонукає до роздумів! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
14.09.2011 © Ілля Герасюта
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
07.12.2016 © СвітЛана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди