12.07.2013 00:00
18+
216
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Відсторонена

Відсторонена

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Слова твої… припустимо, заронені.

Я збережу їх. І колись віддам.

Сьогодні я неначе відсторонена,

Як відпустила радість вівтарям.


Що ж, жертва, вона виправдана… інколи.

Буває, звісно, жертва в нікуди.

Не мавка ж я… Хотілось бути жінкою…

Але мене затягують ліси.


Отак живу – немов між теоремами.

Куди тут ще засунути любов?

Отож іди і не грузи проблемами,

У мене й так холодна дуже кров.


Тут важко жити – з стінами бетонними.

Та – що поробиш? Тут немає гір.

Сьогодні я неначе відсторонена.

Але не через тебе це… Повір.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.07.2013 16:28  Наталія Сидорак => © 

Вірш... дорослий... Аж занадто.

 13.07.2013 12:29  Світлана Рачинська => © 

чудово)

 12.07.2013 19:03  Марієчка Коваль 

Гарно, буває.))

 12.07.2013 10:11  Тадм 

гарно....

 11.07.2013 21:11  Каранда Галина => © 

) "Гусары! Молчать!" - це я про те, куди засунути... класний вірш.