Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.07.2013 15:22Казка
Для дітей  Про друзів  Про добро  Про казку  
Простачок у країні смайликів
50000
Без обмежень
© Тетяна Чорновіл

Простачок у країні смайликів

Тетяна Чорновіл
Опубліковано 12.07.2013 / 17986

Багато роботи в Чарівному лісі для Маленької Феї та гномиків. А все через Злу Чаклунку, яка тільки й мріє напакостити. Ціле літо та осінь розставляє під деревами отруйні гриби, вдало маскуючи під їстівні. Щоб не трапилося біди, приходиться перефарбовувати їх на мухомори.


– Треба полетіти до Великого міста по фарбу та нові пензлики – сказав гномик Майстер-На-Всі-Руки.

– Полетимо удвох, – відповіла Маленька Фея, вмощуючись на Чарівному Килимку.

– А можна й мені з вами? Мене ніколи нікуди не беруть – просився Простачок, і добра дівчинка не змогла йому відмовити.

У Великому Місті так багато цікавого! Простачок роззирався на всі боки.

            – Погляньте! Та зупиніться ж на хвилинку! – зарепетував він і показав на невеличку книгарню з яскравими вітринами.

Друзі опустилися на землю і були дуже здивовані. У вітрині виставлено багато дитячих книжечок з кольоровими обкладинками. А з найбільшої та найгарнішої обкладинки на Фею дивилася... вона сама, з такими ж крильцями, у такій же сукні!

– “Казка про Маленьку Фею та семеро Гномів” – вражено прочитала дівчинка з крильцями. – Виявляється, про нас пишуть книжки.

З крамниці виходили дорослі з малятами. Раді малюки тримали в руках нові книжечки з малюнками.  Тільки Оля покинула магазин незадоволеною.

– І навіщо ти, мамусю, купила цю книжку. Ніяких фей та гномів не буває! – вередливо закопилила губу дівчинка, - Я краще на комп’ютері смайликами пограюся.

– Як це, нас не буває! Ось же ми! – образився Простачок.

– Вона нас не бачить, – пояснила Фея, – бо не любить чарівних казок.

– А хто такі смайлики?

– Комп’ютерні чоловічки, – пояснив, як умів, Майстер-На-Всі-Руки і став далі розглядати книжкову вітрину. А Простачок наморщив лоба, подумав трохи і рішуче пішов за Олею та її мамою.

– Клацати пальцями я також умію не гірше за інших гномів. Зроблю тих смайликів невидимими, – бурмотів він собі під ніс.

Ось Оля і в своїй кімнаті.

– Пограюся трішки смайликами, – вирішила вона і включила комп’ютер.

– Покажи й мені, як ти  граєшся, – заглянула до кімнати мама.

– Та у мене їх ціла колекція! Я й імена їм попридумувала. Цей – Задавака, он ті – Стрибайчик та Реготун... Обмінюємося з Маринкою. Та мої все одно кращі. Я з ними щодня вітаюся.

– Привіт, Кривляко! – обізвалася дівчинка до круглячка, що корчив гримаси та показував язика.

 Ще один чоловічок з тоненькими ніжками вискочив  на освітлений екран, зареготався і замахав руками.

– Ось я вас подражнюсь! – буркнув Простачок.

 Він клацнув пальцями і зробився зовсім малесеньким, як ті чудні смайлики. Якесь страхіття з червоним оком, та кнопками замість вух кинулося до гномика, але Простачок був уже по той бік екрану.

Ви були коли-небудь усередині комп’ютера? Звісно ні, бо не вмієте чарувати, як гномики. Смайлики Реготун та Кривляка зникли у якомусь лабіринті. Простачок кинувся за ними і натрапив на дивний будинок. Смайлики, що виглядали з вікон, реготалися на весь рот.

– Це, мабуть, з мене, – вирішив Простачок. Він приготувався клацнути пальцями, – зараз будете в мене невидимими.

– Не кривди нас, ми не винні. Нас змушує сміятися Пан Миш! – показав чоловічок на дивне створіння по той бік екрану.

Реготунчики розповіли, що в Країні Смайликів є багато будинків: з сумними чоловічками, з тими, що весь час кривляються,  дивуються, їдять, коли зовсім не хочеться,  підморгують.

– Пан Миш за нами весь час слідкує, примушує вискакувати на екран та кривлятися.

– Чому ж ви його слухаєте? – вигукнув гном.

– Ми не знаємо, – мовив сумний зелений смайлик, закотивши очі.

– От, тупоголові! Треба їх якось визволяти! – вигукнув гном і знову зібрався  клацнути пальцями.

– Облиш-ш-ш! - зашипіло щось у темному кутку, – Лиш-ш-ше я, Страшний Вірус-с-с, можу перемогти Миш-ш-ша! Бо знаю, як згас-с-сити його могутнє червоне око!

Простачок придивився і побачив бридку примару, що бовваніла у великій клітці.

– Випус-с-сти мене! Я звільню с-с-смайликів!

– Не треба, не треба нас звільняти! Ми любимо екран! Ми любимо Пана Миша! – пищали злякані чоловічки.

Та гномик уже нікого не слухав. Він рішуче підбіг до клітки і відкинув клямку.

Грюк! Ой! – щось волохате з гарчанням вискочило з полону і погупотіло лабіринтом. Пан Миш заблимав червоним оком. Він хотів утікати, та був прив’язаний до комп’ютера мотузкою. Смайлики в будиночках і на екрані пронизливо верещали.

Раптом настала тиша. Зробилося темно. Простачок перелякався і не знав, що робити.

– Комп’ютер зламався! – заплакала Оля.

А тим часом друзі всюди шукали Простачка. Важко у Великому Місті знайти неслухняного гномика, та Маленька Фея з’явилася перед згаслим екраном вчасно. Один помах крилець і зляканий Простачок біля Чарівного килимка. Майстер-На-Всі-Руки полагодив комп’ютер і вернув Страшного Віруса назад у клітку.  Оля ворухнула мишкою.

– Мамусю, ти тільки поглянь, який кумедний смайлик! Схожий на гномика з нашої нової книжечки.

Простачок спідлоба зиркнув на екран і справді побачив там себе. Пан Миш таки устиг сфотографувати прибульця.

– Ну що, доню, будемо читати про нового смайлика? – дістала мама куплену книжку.

– Звичайно,  тепер я знаю, що гномики існують, – погодилась Оля.

– І Маленькі Феї існують теж, – посміхнулася крилата дівчинка, всідаючись на Чарівний килимок, – полетіли, друзі, нас чекає багато справ у Чарівному лісі.

– Ти ж, Простачку, повинен запам’ятати, що треба думати багато думок, щоб не наробити багато дурниць! – зауважив Майстер, – адже не можна комп’ютерних чоловічків звільнити від комп’ютера! А  Пан Миш – його частинка.. Без Миша смайлики пропадуть!

Неслухняний гном  похнюпився і мовчки сів на килимок. Пан Миш, який зовсім не образився на гостя, на прощання весело підморгнув йому червоним оком.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
12.07.2013 Поезії / Ліричний вірш
СПАЛАХ СОНЯЧНОГО ЛІТА
13.07.2013 Поезії / Любовний вірш
Чашка липового чаю
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
ПРОЗА. КАЗКИ
12.12.2010
ЯЛИНКОВА КАЗКА
05.04.2013
КВІТЧАСТА КАЗОЧКА
12.07.2013
Простачок у країні смайликів
14.09.2013
Тепло рум`яного млинця
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 314  Коментарів: 12
Тематика: Проза, казка, фея, місто, смайлик, гном, країна смайликів, миша, простачок
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.08.2013 16:31  © ... для Яна Бім 

Іноді смайликом більше скажеш ніж сторінкою друкованого тексту! )) Звикли ми до них! Дякую!!! 

 01.08.2013 15:41  Яна Бім для © ... 

Що не кажіть, але пану Мушу без смайликів було б дуже сумно  Сучасна казка, дуже потрібна!

 15.07.2013 14:16  © ... для Каранда Галина 

Та ні! ))) Без жодних натяків! Дякую! )) 

 14.07.2013 02:28  Каранда Галина для © ... 

прикольно)))))) з назви спочатку подумала, щоказочка про мене буде)

 13.07.2013 14:51  © ... для Олександр Новіков 

Дякую! )) 

 12.07.2013 21:28  Олександр Новіков для © ... 

цікава казочка) 

 12.07.2013 16:58  Оля Стасюк для © ... 

і хто ще в нас казки пише? огласітє вєсь спісок! 

 12.07.2013 16:57  Оля Стасюк для © ... 

є трохи.... очі - ну це ж моя фішка! Там ще був Сплюх, Веселун... Ласун... згадуйте останнього! 

 12.07.2013 16:51  © ... для Оля Стасюк 

Простачок - то справжнє ім"я гномика з журналу "Маленька Фея та сім гномів". Крім Майстра-на-всі-руки там ще є Буркотунчик... далі не пам"ятаю. Слово семеро мені більше, ніж сім, подобається. Родовий відмінок числівника "сім" - "сімох", а числівника "семеро" - так і буде семеро, бо "сімох" - було б спрощенням. Моя казка, моє й рішення - семеро чи сім! ))))))
Дякую за побажання смайликам!!!! Комп включений - значить реготять собі! ))))
Чекаю твою романтичнішу казку! )))
Мабуть про магічну синь очей! 

 12.07.2013 16:43  © ... для Оля Стасюк 

Нє, Олю! Поки що досить! ))) Чому це саме я? Он народу скільки на порталі! ))) 

 12.07.2013 16:34  Оля Стасюк 

Пост скріптум. а напишите ще одну? 

 12.07.2013 16:33  Оля Стасюк 

так-с.... починаємо розбір польотів....
Простачок.... ім"я хороше! Але чогось нагадався "Простак" Вольтера. Не люблю Вольтера. А Простачка полюбила.
Чому як негативна героїня, відразу Оля? У всіх серіалах, детективах Ольги - злі тітки, які то отруту якусь підмішають, то стосунки з кимось зіпсують, то кричать постійно.... ТА ДОБРІ МИ! Оля - свята, світла, хоча і трішки строга. щось я від теми відбилася...
Оля вірить в казки!
Казочка дуже сподобалася) колись, як я була мала, у мене журнал був такий - про Фею і сімох гномів(правильний відмінок числівника?)
Бажаю усім смайликам добра! Сподобалося! Ввечері(як зайду) або завтра виставлю свою. Але вона романтичніша) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
18.11.2014 © Сьомін Валерій Олексійович
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди