14.07.2013 11:41
для всіх
3135
    
  7 | 7  
 © Антоніна Грицаюк

Малина

Малина

з рубрики / циклу «Про долю»

Малина рожева мене полонила,

Всидіти вдома зовсім не сила,

Ось я у лісі, малиновий рай,

Який ти чарівний, рідний мій край.

П’янкий аромат, солодка малина,

Така неповторна у лісі картина,

Малинівка пісню завзято співає,

Білка із гілки на гілку стрибає.

Так хочеться в душу красу цю вложити,

Лиш серце камінне не зможе любити,

Смакую малину, збираю в відро,

Так помаленьку закрила вже дно.

Час швидко летить, азарт не згасає,

Тіло стомилось, душа відпочиває,

Відро по вінця, любо дивитись,

Хоч і прийшлося мені потрудитись.

Малиновий дзвін у серці бринить,

Чарівна пісня у небо дзвенить.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2013 16:00  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Пригадалось... У мами перед вікнами був малинник. Чималий такий. Щовесни приходилось допомагати перекопувати його, виламувати старі стебла. Зате мама за літо наварювала нам емальоване відро малинового варення. Варила й варила щодня потроху, зливаючи в відро, яке стояло в льоху. А осінню ми те відро забирали на Черкаси.
Дякую за спогад. Аж запахло...