Торгівці душами
Люди завжди чогось хочуть, бажають і сказати, що ми купуємо їхні душі лише, щоб виконати їхні бажання, було б брехнею. Ні, просто ми теж люди, ми теж чогось бажаємо. Різниця в тому, що ми бажаємо трішки більше. Хтось хоче вічного житія, хтось навчитись чар, хтось повернути минуле, а хтось просто викупити свою душу.
Так вже сталося, що я продав душу. І згідно з контрактом, який я вклав з чаклуном. Зі справжнім чаклуном, не фокусником, ілюзіоністом чи аферистом, хоча він досить вправним був і в цих царинях обману, а самим, що не є, пречорним магом. Одже, згідно з папірцем, я мав право повернути душу на протязі одного дня. Але хто ж знав? Звичайно, зпочатку, ніхто й не збирався повертати її. Але з часом, коли відчуваєш певну порожнечу і бачиш, як в дзеркалі змінюється твоє відображення, ти починаєш розуміти: що без душі ти не живеш. І ти не можеш насолодитися тим бажанням, яке здійснилось натомість... Не можна дізнатися, поки не спробуєш.
Пам`ятаю, той вечір:
-Одже, ти хочеш повернути душу?
-Гаразд. Згіно з підпунктом тринадцять пункту шість ти мав право повернути собі душу протягом одного дня. Ти цього не зробив. Згідно підпункту сім того ж пункту ти можеш викупити свою душу, протягом року, за дванадцять душ. Ти згоден на це?
- Так.
- ОК тепер я тобі поясню, як їх потрібно збирати...
Чаклун пояснив, що повернення душі не є обов`язковим фактором вкладення договору. Головне: це підпис і відбиток крові з будьякого пальця. Раніше було досить розписатися кров`ю, але багато з торговців почали підроблювати душі особливими заклинаннями. Так я став збирачем душ.
Першу свою душу я побачив в парку. Руда дівчина, років вісімнадцяти. Одягнута в оксамитову сукню, вона плакала на лавці. Біля неї нікого не було. Аню, так її звали, покинув хлопець, я просто не міг не запропонувати своїх послуг. Через день хлопець повернувся, а я отримав свою першу душу.
Друга душа сиділа на касі в "Фуршеті", Марія ім`я її, так. Вона хотіла стати відомою. Зараз вона знімається в якомусь серіалі.
Третя душа молилась, щоб єдиний син прокинувся з коми. Це був Дмитро, трішки сивий чоловік років сорока. І чудо сталося.
Четверта і п`ята душа просили батьків. Це були сироти брат і сестра. Здається Оксана і Саша.
Шоста душа, була людиною, яка прагнула жити вічно. Це був лікар Антон. Довелося зхитрити. Я віддав йому відкриття одного з аспірантів. І тепер його ім`я буде жити вічно. Варто було точніше формулювати бажання, що скажеш.
Сьома душа хотіла, знайти вбивцю своєї жінки. Вбивцею виявився сусід. Що поробиш.
Восьма душа впала сама в руки. Ну як впала, вона сама бажала віддатися сатані. Так я трішки допоміг. Звичайно цікаво, чи спраді вона знала на що йде.
Дев`яту душу знайшов через інтернет. Так званий нік Ксав`є хотів зламати базу данних КГБ і ЦРУ. Довелось ті бази підключити до інтернету. Саме смішне: все інше він сам зробив.
Десята душа сиділа на зупинці і мріяла про свою ферарі. Що скажеш гарна машина.
Одинадцята душа хотіла повернути свого батька з того світу. Вампір не дуже порадує, звичайно, але не всі душі в раю.
Залишилась остання душа. І часу не багато. Не станете дванадцятою душею, а?
