08.04.2010 21:41
1105 views
Rating 5 | 6 users
 © Герасимова Альона

Якби я пелюсткою квітки була, 

Я б падала ніжно тобі на долоні 

І сльози твої небезпечно солоні 

Із рук твоїх теплих постійно б пила. 

Якби я росою на землю осіла, 

Чекала б на тебе й зникати не сміла, 

До ночі тихенько лежала б сама, 

Допоки б не втрутилась люта зима. 

Якби я твоєю душею була, 

Я б суму проходу ніколи не дала, 

Завжди б твоє серце теплом зігрівала 

Для тебе лише і тобою жила.  

Але я не стала, не стала душою, 

Не стала пелюсткою квітки, росою 

Не стала твоєю, не стала чужою, 

А стала я, рідний мій, просто тобою… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про щастя - Це просто, наче дощ осінній…». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Немає сонця без дощу...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Герасимова Альона.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.04.2010 10:54  Юлія Весна 

Дуже гарний вірш. Зміст глибший, ніж на перший погляд здається. 

Публікації автора Герасимова Альона

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо