29.07.2013 10:52
для всіх
279
    
  5 | 5  
 © Юдов

КІТ У ФЛОКСАХ

Давив мишвоту кіт рудий,

З щурами вік змагався,

Та от на старість став слабкий

І граціозно вже не потягався.

Як купка мрій звалився в квітнику,

Шалений спогад між очей прижмурив.

Чого тільки не малось на віку,

Що потріпало доста шабатуру!

Мурчить собі під ніс пригоду чи роман,

Розшкірив пазурі без зла в квітучі тіні.

Дрімоту муркотить між валер’ян -

Блаженна старість у поважній ліні!

Колись і ми уляжемось в садку

Упремось в стовбур липки головами,

Згадаємо усе, що стало на віку,

Що відбулося начебто не з нами.

Затягнемо пісні про щирий рай,

Який дістався нам від прапраліта.

Аби лиш поряд із садком не гуркотів трамвай

Й не спотикалися об нас щасливі діти.

Дрімає кіт у флоксах без бажань,

Бо вже нічого від життя собі не просить.

Йому під ніс схилилася герань,

А хвіст гойдають полум’яні флокси.



2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.07.2013 23:03  Тадм 

сумно, але гарно

 29.07.2013 13:48  Ем Скитаній => © 

"...блеженна старість у поважній ліні..." - оце просто клас!..і взагалі віршик чудовий і мудрий...

 29.07.2013 12:38  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрий вірш. Шкода... кота!
Шикарна назва! ))