12.04.2010 19:54
-
504
    
  1 | 1  
 © Борода

Остання пісня

На розлогім клені 

У старому сквері 

Пташка одиноко 

У гіллі сидить. 

В будинку навпроти 

Розчинились двері 

Й захотілось пташці 

Достатку вкусить. 


І майнула юрко 

У покої хати, 

Роззирнулась швидко, 

Облетіла вмить. 

Так, тут дуже зручно, 

Тепло, є де спати, 

Завжди вдосталь їжі, 

Є що і попить. 


Та немає неба, 

Та немає волі! 

Ніде розігнатись, 

Ніде полетіть. 

Затужила пташка, 

Здригнулася з болю, 

А відкриті двері 

Вітер встиг закрить. 


Заметалась бідна 

По кімнатах в страсі, 

Всі віконця з сонцем 

Випробла на міць 

І та гілка з клену 

Здалась зараз птасі 

Запахом свободи 

Гордих верховіть. 


Нащо їй затишок, 

Нащо їй достаток, 

Коли крила прагнуть 

Злету висоти. 

Розігналась бідна 

Через усю хату... 

Через збиті шибки 

Впала у квітки. 


Не змогла піднятись, 

Бо останні сили 

Всі вложила в пісню 

Й вознесла увись: 

«Не шукайте статку! 

Не він серцю милий, 

А свобода неба, 

Голуба блакить!» 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!