31.07.2013 00:00
для всіх
266
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Берізка

Берізка

з рубрики / циклу «Літо»

Волошки вітрисько

Аж кличе до себе.

Врослася берізка

У зоряне небо.

Не бачила лиха,

І радість не чула…

Врослася – і стихла.

Напевне, заснула.

Листочками вітер

Замріяно грає…

Десь сіється світло –

Від краю до краю.

І, хоч і не треба,

Спускається низько.

Торкнулася неба

Маленька берізка…

Торкнулася волі,

Торкнулася мрії…

Хай всі її болі

Вітрисько розвіє.

-          Ще доки є сили,

Вривайсь у простори! –

Рости, моя мила,

В самісінькі зорі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2013 09:04  Тадм 

невагомий віршик. гарно

 31.07.2013 17:09  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! Аж заколисує!

 31.07.2013 08:31  Каранда Галина => © 

легко й класно.

 31.07.2013 00:17  Світлана Рачинська => © 

гарно

 30.07.2013 23:12  Чернуха Любов => © 

Вмієш ти, Олю, так ніжнесенько розчулити...