Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.08.2013 09:50Есе
Мелодрама  Драма  Для дорослих  Про розлуку  Про любов  
20000
З дозволу батьків
© Луч Света

Любов – свобода

Луч Света
Опубліковано 02.08.2013 / 18308

Забула звук твого голосу, а думала, що любила. Минуло зовсім трохи часу, а я вже не пригадую рис твого обличчя. Лиш крапля в клепсидрі днів без тебе – й очей твоїх вологий блиск вже не зі мною.

Ти залишив свою чашку. Зітліла її пам’ять про тепло рідних рук. Вчинила спробу суїциду – зістрибнула зі столу. Хотіла розлетітися на друзки, щоб не знати інших губ. Я піймала її, наповнила свіжою землею й кинула зерня – хай живе.

Не думаю про тебе, але ти з’являєшся щопонеділка вночі в моїх химерних візіях, що оживають гостро-свіжими бризками грейпфрута, лайма, зелено-чорними м’якими силуетами прадавнього лісу, що стелить ложе шовковим укривалом моху, і запахом сонця, що стікає з дощовими краплями в долоні вікової папороті. Я впізнаю тремтливо-оксамитові нотки голосу, знайомий до щему образ, кавово-ромовий погляд й розумію: пам’ятаю. Та й хіба можна забути? Адже я тримаю тебе в золотій клітці біля серця.

А може, це ти полонив мене? Волочив, зв’язану по руках і ногах, далекими світами за собою. Навіщо пута? Я ж тінню йшла за тобою, луною відгукувалась на кожний порух душі. Я − твоє гарматне м’ясо, твій меч і щит в життєвих баталіях; бальзам на ранах; твоє медово-духмяне вино; істина й забуття.

Не було прощань.

Просто тиша вдарила по вухах.

Просто пустота заповнила собою весь простір. Це вона сидить на кухні, шкіриться, смалить смердючу цигарку й пускає дим мені в обличчя. Це вона дивиться на мене із дзеркала у ванній. Це вона лягає щоночі зі мною у ліжко й крижаним поцілунком запечатує уста, щоб незмога було кричати, коли кривим кігтем розітне мені груди й блідими, аж синіми, руками пірне в нутро… Тільки по понеділках вона безсила. Лиш тоді ця хижа пані зміїно звивається, й сичить, й виповзає крізь відчинену кватирку. До ранку.

Не було сліз.

Я оплакала цю мить давно.

Ще з першого дня, вітаючись, казала подумки «прощай». Чекала, знала, що підеш, а коли це сталося − виявилася неготовою. Тепер я вільна й геть розгублена. Не знаю, що робити зі своєю свободою. Що робити з птахом, який тріпоче під серцем?..

Колись у передвівторок ти напишеш зірками на опівнічному небі слова поета: «Прив’язаність – рабство. Любов – свобода». То буде наша остання ніч.

Зашаріється небо, зустрічаючи ранок, – а я вже буду далеко за містом, там, де немає ні душі, відчиню клітку, візьму співочого птаха, ледь торкнувшись сірих крилець губами, підкину високо вгору.

Ти − Вільний! Вільний!!!

Люблю. Відпускаю. Лети.


***

 

І ти полетиш, щоб повернутися, коли розквітне нове життя у твоїй чашці. Того дня я знов почую пісню мого птаха й спочатку не повірю. Заплющу очі й прислухатимусь.

А ти нечутно підійдеш зі спини, покладеш руки на плечі, і нічого не треба буде казати. Я притулюсь щокою до любої долоні. І це буде насправжніша реальність!

Черкаси 02.08.2013 0.44
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.07.2013 Проза / Есе
Анатомія болю
24.01.2014 Проза / Есе
Останній засіб
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Слово на С
09.10.2012
Крик душі
04.06.2013
Світло – в тобі
02.08.2013
Любов – свобода
24.01.2014
Острівець
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 207  Коментарів: 2
Тематика: Проза, есе, любила, суїцид, істина, прощай, вільний, нове життя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.08.2013 20:40  Юлія Приходько-Круше... 

до сліз... 

 02.08.2013 23:15  МІра 

Краса 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +57
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2016 © Маріанна
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди