Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.08.2013 00:47Есе
Бульварщина  Для дорослих (18+)  Про любов  Про щастя  
10000
Без обмежень
© Тая

Чоловічий клімакс або пожити по-людськи

Тая
Опубліковано 05.08.2013 / 18339

Любовниця

Я ніколи не буду його дружиною, ніколи. Яке це страшне слово ніколи. Якщо його розкласти на дві частини, то буде ні та коли. І це «коли» ще дає надію, заставляє сподіватися, що це може статися, але не зараз, і хай не зараз, а потім, пізніше, десь через час якийсь. Хай навіть через дуже багато того часу, але станеться. Можливо й, може статися, але не зі мною, з кимось іншим, більше щасливішим, чи взагалі по життю щасливим. Є такі щасливі жінки, є. Я знаю їх, я бачу їх кругом: на роботі, на вулиці, їх є багато. Таких, як його дружина. Та таких, як я, є ще більше. Самотніх, нещасних, любовниць...

Так, я коханка. Хай це звучить банально та давно не по-новому, навіть затерто якось розповідями та анекдотами. Але це реальність. Інколи картаю навіть себе цим словом, щоб дошкулити собі, образити, докорити. Та згодом починаю усвідомлювати його зміст і заспокоюватись. Коханка ж від кохання, великого, чистого, світлого кохання, яке так необхідно у житті кожного. Завдяки саме коханню людина росте, змінюється, вдосконалюється. Чому я маю втрачати те, що я маю? Я ж не можу наказати серцю перестати любити його, бо він не мій. Серце згадує ті губи, руки, відчуття аж до тремтіння. Серце не думає, що ми не разом.

 

Дружина любовника

Я знаю, що він мені зраджує, давно зраджує. І навіть говорити мені було не потрібно, хоча колеги з його роботи старалися. Жінка завжди відчуває, коли її не хочуть, воно десь на підсвідомому рівні все зрозуміло без слів. Спочатку не вірила, не вірила сама собі, переконувала, що то просто плітки, або моя багата уява. Випадково відчувала запах інших парфум з його сорочки та ловила задумливий погляд не про мене, випадково бачила, як відписував нічні есемески,  випадково дома виникали скандали з нічого і знаючи, що після незаслужених образ я до нього телефонувати не буду, приїжджав до дому аж вночі, випадково… все було випадково… А можливо, сама себе ж заспокоювала, що це не так.  Коли переконалася, дуже хотілось голосно кричати від болю, від безвиході, від прожитих років, що так, як виявилось, бездумно втратились через нього. Далі думала, а що це змінить тепер, кому потрібні мої діти. Знала з прикладів, що після розлучення діти потрібні лише матерям. І не тільки проблема в дітях, ні не потрібно хапатися за це. Просто я , напевно, не смілива, боюсь змінювати своє життя, боюсь перемін, схильна до стабільності. Мені соромно буде перед друзями, перед самою собою, що не зуміла зберегти сімю, що не перечекала, коли  у нього це пройде. Люди кажуть, що і таке проходить, це ніби, як у жінок, клімакс, але у голові. Йому хочеться довести світові, що він ще молодий, дужий. Що мені робити...не знаю...  Зруйнувати, звичайно, легше, чим побудувати. Ми ж разом ставали на ноги, а тепер, коли впевнено стоїмо, розбігтися у різні боки. Не знаю, як правильно, хоча теж хочеться тепла та ласки, які він дарує іншій. Кожен несе свій життєвий хрест, кожному теж важко, тому не перекладатиму свій на інші плечі.

 

Любовник

Не знаю, що зі мною трапилося. Ні знаю, що. Всьому є обґрунтування та пояснення. Так, я на старості років втратив голову, закохався, як хлопчисько. Ця  жінка стоїть у мене перед очима щохвилини, вона залізла мені в голову і в серце. Вона якась неземна, якась незвичайна, гарна така, що всі чоловіки оглядаються в її бік, коли  йде, а на роботі купи прихильників з шампанським та подарунками. Як тільки побачив її, зразу ж захотів завоювати, полонити її серце, довести, що я ще можу, я ще сильний. І вона вибрала серед усіх мене. Хай старшого на багато за нею, хай вже сивого, але для неї найкращого, найніжнішого, найрозумнішого. Її ні з ким не зрівняєш, вона сниться мені довгими ночами у моєму самотньому ліжку, вона давно живе у моєму серці. Добре, що вона у мене є… Я не можу змінити обставин життя, у мене сімя, діти, але я хочу відчувати ще довго те, що я переживаю. Спочатку гризло сумління. Так, я розумів, що роблю неправильно. Переживав, мучився після наших зустрічей, компенсував докори серця подарунками родині. Але згодом зрозумів, що так живуть усі. Майже всі мої знайомі розлучені, а якщо ні, то мають коханок. Таке життя. Я теж маю бути щасливим, я маю право на щастя. Я стільки часу з свого життя віддавав на щось інше, не суттєве, а зараз я сповна хочу компенсувати пропущене… А дружина? Вона… ніколи мене не цінувала, як потрібно було.  Я її не тримаю, хай іде, за дітей подбаю. Так, інколи я хочу, щоб вона пішла і не мучила мене своїми німими питаннями. Я ще так хочу пожити  по-людськи.

Вінниця 02.08.2013
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.07.2013 Проза / Есе
Гривня
09.08.2013 Поезії / Вірш
Я так хочу навчитися жити без тебе
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Нарис
Червоно-біле серце Сакартвело
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
Есе Про щастя
02.02.2014 © Іда Морлен
Ти народилась, щоб бути лідером
05.08.2013
Чоловічий клімакс або пожити по-людськи
03.04.2013 © Екатерина Середина
Я СЧАСТЛИВА
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 233  Коментарів: 5
Тематика: Проза, есе, дружина, страшне слово, коханка, кохання, парфум, прихильник, по-людськи
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.08.2013 08:17  Деркач Олександр для © ... 

це так знайомо... 

 05.08.2013 10:51  Оля Стасюк 

в кожного своя правда. Хороше есе, життєве. 

 05.08.2013 00:40  Суворий для © ... 

Я всього лиш уточнив... Це їдкий русизм... Тих, хто просто помиляється і тих, хто помиляються свідомо, відрізнити не так просто... 

 04.08.2013 22:56  © ... для Суворий 

Шкода, що Ви не зрозуміли. Калька "любовник" була обрана свідомо... 

 04.08.2013 20:05  Суворий для © ... 

А може "коханка" і "коханець"???? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +36
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +85
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди