09.08.2013 00:00
для всіх
165
    
  2 | 2  
 © Микола Чат

Вранішня злива

Вранішня злива

Вчорашню спеку ливень змив у став,

Де білий острівець пливе гусиний

Між рогози, що ніби хвіст павиний,

Вальсує в ритмі вітряних октав.

 

По морді сивочубого коня,

Хлюща́ краплить на плахту конюшини.

Пониклий кущ колючої шипшини,

Гіллям дрижить мов змокле цуценя.

 

У вимитім склепінні берегів,

Поквапливий кулик дзьобить поживу.

Верба столітня, тонколисту гриву

Полоще поміж ряскових снігів.

 

Струмки з городів плинуть попід тин,

Несуть садів обпале подаяння

У чалий став… А злива йде в світання,

Прославши росний по траві сатин.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.08.2013 08:39  Тадм 

чудова у Вас злива вийшла!

 09.08.2013 00:13  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, образно! Війнуло прохолодою...