Передчуття вересу
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Тебе мій рідний світ
З марнот чужих світів
Закличе мрій розквітом
І вересових втіх.
Тобі лиш той розквіт
У сплеску відчуттів,
Та нащо раптом літом
Такий пекучий сніг?
Застане сніг в юрбі,
Чи в тиші самоти –
Болить межа незрима
Від холоду душі.
Сніжить мені й тобі,
Та поступів не жди!
Хіба що зойкне рима
В замерзлому вірші…
Чи серце стисне лід,
Аж, бідне, защемить,
Морозним сніжним літом
Затамувавши біль.
Назви своїм мій світ
І сніг розтане вмить,
Нахлине верес цвітом
Нестримних теплих хвиль.
